Про перипетії бою за Маківку ітиметься під час історичної години у Волинському краєзнавчому музеї. Це вже четверта розмова із циклу «Перемоги української зброї». Якось так склалося в українській історії, що ми більше знаємо про наші поразки, але не про перемоги. А без них не виховаєш громадянина, впевнений ініціатор циклу, науковий працівник відділу давньої історії музею Богдан Зек.
Він каже, що історія українського війська тривалий час замовчувалася змінними окупаційними режимами. Із початком Першої світової війни австро-угорська влада дозволила українцям сформувати окремий військовий підрозділ, який увійшов в історію як легіон українських січових стрільців. Підрозділ брав участь у найзапекліших боях. Навесні 1915 року січові стрільці зайняли позиції на горі Маківці (неподалік селища Славське Львівської області), маючи наказ за будь-яку ціну зупинити подальший наступ російських військ. Із перемінним успіхом кровопролитні бої за висоту точилися впродовж двох місяців. Попри те, що Маківку обороняли також австро-угорські частини, долю битви вирішив саме український легіон. Нечувана хоробрість і залізна витримка стрільців зробили свою справу: російська армія вичерпала свої резерви й залишила навіть раніше здобуті позиції.
Учасникам історичної години, яка відбудеться в музеї цього четверга, представлять фотодокументальну виставку, відзнаки січових стрільців, елементи військової амуніції та озброєння із фондів Волинського краєзнавчого музею.
