Перший добровольчий мобільний госпіталь імені Пирогова, який здійснював понад рік допомогу бійцям в зоні АТО, подав клопотання про представлення до державних нагород 65 своїх медиків. 5 лютого 16 року міністр ОЗ Олександр Квіташвілі публічно пообіцяв задовольнити це прохання. Згідно із законодавством таке подання має бути погоджене з відповідними ОДА. І якщо з КМДА питання було вирішене щодо 24 лікарів, які мешкають у столиці, то решта залишилась без відзнак внаслідок бюрократичної безвиході. «КМДА погодила киян, — говорить голова госпіталю Геннадій Друзенко, — решті ОДА навіть не надсилали на погодження». На думку Друзенка, ситуація полягає в бюрократичному саботажі.
Це означає, що внаслідок кволості чиновництва ті, хто допомагав воїнам (а це сотні й тисячі врятованих життів та кінцівок наших бійців), не можуть бути представлені до відповідних нагород. Там, куди не долетіла ворожа куля, виявився потрібним таран суспільства для пробиття бюрократичної системи.
Тетяна АНIКЕЄВА, виконавчий директор госпіталю:
— У міністерстві я спілкуюся з однією людиною в МОЗ на цю тему. Вона виконавець і пояснює, що від керівництва їй жодних розпоряджень не надходило. По телефонах, які вона мені дала, неможливо нікому додзвонитись. У безпосередній бесіді Галина Ігорівна (Гасюк, заступник голови Управління. — «День») мені пояснила, що погоджувати питання щодо нагород решти лікарів вони не будуть, адже у них немає на це підстав. Всіх своїх 65 чоловік ми подавали у Міністерство на погодження. Вони дали запит на підтвердження запиту в КМДА. Там погодили лише киян. Що робити з іншими — невідомо, адже виникло замкнуте коло: лікарі з регіонів працювали у нас як добровольці, а там, де вони працювали в регіоні офіційно, інформації про їхню відповідну діяльність немає. Ентузіазм для встановлення справедливості у чиновників відсутній. Для нас було б зручніше, щоб Київ погодив всіх цих людей, інформація про діяльність яких у них є, і вона підтверджена. Тим більше, що наш госпіталь якраз зареєстрований у столиці.
Слід нагадати, що ПДМШ припинило свою діяльність в зоні АТО саме через бюрократію. Тоді Геннадій Друзенко пояснив: «Я знав, що в міністерстві є притомні люди і намагався донести до них, що ПДМШ — це успішний недержавний медичний проект в зоні АТО. Єдиний проект МОЗу, який рятує життя і здоров’я наших бійців. Однак керівництву міністерства не вистачило політичного тестостерону — бюрократична логіка перемогла».
