Кілька днів тому Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства розіслало місцевим користувачам мисливських угідь, директорам державних підприємств лісового господарства та керівникам національних природних парків листа з роз’ясненнями, як посилити заходи щодо регулювання кількості хижаків. Суть цих заходів зводиться до того, щоб дозволити мисливцям відстріл вовка, лисиці, єнотоподібного собаки, бродячих котів, собак, сірих ворон за наявності ліцензії або відстрільної картки під час полювання на інші види.
Іншими словами, чиновники дозволили полювання на диких тварин без будь-яких обмежень, і що найгірше — на територіях національних природних парків. Пояснюють це тим, що в регіоні зафіксовано 67 випадків сказу серед домашніх тварин, що на 27 випадків більше, ніж торік. Оскільки переносником інфекції вважаються дикі тварини, зокрема червоні лисиці, тому нічого іншого не вигадали, як дозволити нерегульований відстріл. Таке собі завуальоване право на полювання на територіях природно-заповідного фонду під прикриттям боротьби зі сказом.
«Це просто кримінал. Закон поправки не робить. Стаття 21 Закону «Про природно-заповідний фонд України» забороняє мисливство на території національних природних парків, — пояснив еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Олексій ВАСИЛЮК. — Утім, директори всіх установ, що діють на Харківщині в системі Держлісагентства, отримали доручення провести масовий відстріл диких тварин-хижаків. Цей лист поширюється і на «Гомільшанські ліси» — найстаріший національний парк Харківської області. До речі, лисиць, виявляється, треба відстрілювати, якщо їх більше, ніж одна на дві тисячі гектарів території. Так, наприклад, на всю територію національного парку «Гомільшанські ліси» за цими нормами має залишитись одна пара лисиць з одним виводком лисенят».
Еколог каже, якби ситуація зі сказом на Харківщині була критичною, про це було б відомо широкому загалу. На думку Василюка, це зроблено суто заради інтересів мисливців. На Харківщині дуже сильне мисливське лобі. І, певно, лояльні до мисливців чиновники, котрі чомусь не знають, що є інші методи боротьби зі сказом. Так, із 2000-го до 2010 року в Україні діяла комплексна програма основних заходів профілактики та боротьби зі сказом, такі ж програми наразі приймає кожен район та область. Чомусь серед тих заходів ні слова немає про розстріл диких тварин. Ідеться про щеплення проти сказу собак та котів, великої рогатої худоби, про кваліфіковану допомогу потерпілим від укусів тварин або ж комплексну дератизацію, що швидше стосується боротьби з гризунами.
Експерти МБО «Екологія-Право-Людина» наразі з’ясовують, чи не отримали подібних розпоряджень інші регіони, а також звернулися до керівництва Державного агентства лісових ресурсів України з проханням якнайшвидше скасувати ініціативу харківських чиновників.
