Вдалими виявилися поїздки наших школярів до Індії та Китаю, де цього року відбувалися міжнародні олімпіади з фізики та математики відповідно. За результатами змагань у Мумбаї, «срібло» здобули учні Харківського фізико-математичного ліцею №27 Тарас Жиленко та Олександр Шумаєв, а також Олексій Микуленко, учень Херсонського фізико-технічного ліцею. Михайло Рашковецький, учень Рішельєвського ліцею, та Марк Югай, учень Херсонського фізико-технічного ліцею, отримали бронзові нагороди.
З Пекіна «золото» привезли Денис Смирнов, учень Харківського фізико-математичного ліцею №27, та Наталія Хотяїнцева, учениця Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер». «Срібло» — у Анастасії Альохіної з Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», Антона Тригуба з київської гімназії «Академія» та Софії Дубової з Харківського фізико-математичного ліцею №27. Бронзовою медаллю нагороджений Во Дінь Тхань Фонг, учень Харківського фізико-математичного ліцею №27.
Борис КРЕМIНСЬКИЙ, керівник команди фізиків, старший науковий співробітник Iнституту інноваційних технологій і змісту освіти:
— До Індії вирушили учні, які показали високий результат на всеукраїнських олімпіадах. Ми намагалися відібрати кращих знавців дисципліни, для яких перед міжнародною олімпіадою провели тренувальні збори, орієнтовані на специфіку конкурсу. Під час змагань у Мумбаї школярі виконували завдання теоретичного та експериментального турів, кожен з яких тривав п’ять годин. Особливість олімпіади з фізики у тому, що експериментальна складова така ж важлива, як і теоретична, на відміну від інших олімпіад. Ця частина потребує особливої підготовки, яка має відбуватися з використанням спеціального обладнання. Тому ми вже багато років проводимо збори на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де це обладнання нам надають.
Олімпіада вимагає певного рівня підготовки, тому школи, які не мають профільних класів, не можуть здобути високий результат. Заклади фізико-математичного профілю намагаються створювати відповідну лабораторну базу, щоб готувати учнів, але проблеми залишаються. Дітям не вистачає практики роботи на сучасному обладнанні. За тиждень чи два важко дати людині механічні навички, щоб вона була націлена суто на вирішення технічних завдань.
Загалом наші успіхи на олімпіаді стабільні. Це говорить про певну систему роботи. Поки нам не вдається виходити на вищий рівень, оскільки немає відповідних ресурсів. Звісно, результат можна покращити, але це вимагає вкладання коштів у підготовку дітей: залучення висококваліфікованих кадрів із відповідною оплатою, а також придбання обладнання.
