У понеділок новий генпрокурор Юрій Луценко дав свою першу широку прес-конференцію, де він представив план реформування та команду ГПУ. До речі, прес-конференція мала відбутися ще минулого четверга, але її перенесли — у прес-службі пояснити причину так і не змогли. Виступ і спілкування нового очільника Генпрокуратури відбувалося цілком у стилі Луценка — в дещо емоційній формі з використанням гострих фраз і обіцянок.
«Я дійсно прийшов до Генпрокуратури на півтора-два роки», — сказав Луценко, пояснивши, що після цього ГПУ передасть функцію проводити слідство в інші структури. І саме за цей термін він пообіцяв перетворити Генпрокуратуру на «європейську структуру».
«Робити я це буду за принципом «трава пробиває асфальт», — заявив Луценко, акцентувавши, що буде перегляд минулих конкурсів і ставка на «професійних юристів, які не мають досвіду прокурорської роботи».
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«Я людина з-поза системи, й можу вам сказати чітко — країні є багато мафій. Є мафія міліцейська, депутатська, енергетична, але є тільки одна, недоторканна до сьогоднішнього дня мафія. Ще жодного разу працівник прокуратури — навіть убивця — не відповів. Цього більше не буде», — заявив Луценко.
Для порівняння наведемо коротку цитату від лютого 2005 р., коли тодішній новий очільник МВС після призначення на посаду робив десь приблизно такі самі заяви: «Я призначений політичним термінатором… Я мрію через рік виступити у Верховній Раді та доповісти депутатам та президенту: «Міліція з народом!». Найперше завдання — це боротьба з корупцією у МВС. І лише після цього можна говорити про боротьбу з криміналітетом в Україні. Тут або пан або пропав. Я або зроблю це або закінчу політичну кар’єру».
Наскільки міліція була з народом? Чи вдалося побороти корупцію та криміналітет? Чи завершив свою політичну кар’єру Луценко? Відповіді на ці запитання суспільство з часом дізналося… До речі, важливий факт – нинішнє призначення Луценка генпрокурором відбулося лише після того, як «під нього» було змінено законодавство, дозволивши тим, хто не має юридичної освіти очолювати прокуратуру.
Кадрові питання. Першим заступником генпрокурора став народний депутат Дмитро Сторожук (за домовленостями – квота «Народного Фронту») – в його підпорядкуванні знаходиться департамент нагляду за дотриманням законності в силових структурах. Заступником генпрокурора, до компетенції якого входитиме міжнародна співпраця й представництво інтересів держави в судах, став Євген Єнін. Ще одним заступником генпрокурора, основним завданням якого буде проведення реформи ГПУ, стала адвокат Валентина Теличенко.
Луценко багато обіцяв і щодо резонансних справ, зокрема, розслідувати злочини, пов’язані з убивствами на Євромайдані, «кримінальним угрупування Януковича», розкраданням бюджетних коштів тощо. Однак новий голова ГПУ так і не згадав про відому й історично важливу для країну справу – «Гонгадзе-Подольського», хоча того самого 2005-го він казав, що «для нього це справа честі». Як відомо, замовники по цих злочинах так і не покарані.
З цим запитанням «День» і звернувся до Юрія Віталійовича під час прес-конференції, зокрема нагадавши, що за словами головного виконавця у справі Олексія Пукача, адвокат, а нині вже заступник генпрокурора Теличенко зустрічалася з ним і змушувала його назвати прізвища інших замовників злочину. Як відомо, 2013-го у відповідь на запитання судді Андрія Мельника в Печерському суді, чи зрозумілий йому вирок, Пукач заявив: «Він буде зрозумілий тільки тоді, коли Кучма і Литвин будуть зі мною».
«Вважаю, що маю досягнення в цій сфері. Хочу нагадати, що саме коли я очолював МВС, були затримані виконавці вбивства Гонгадзе. Зараз же на посаді генпрокурора я затребую інформацію щодо цієї справи. Завдяки вашому запитанню візьму цю справу на особистий контроль і доповім протягом місяця по частині замовників. На разі не володію інформацією».
Однією з перших заяв попереднього генпрокурора Віктора Шокіна якраз була обіцянка розслідувати цю резонансну справу до кінця. Але за словами потерпілого Олексія Подольського ГПУ навіть робила все навпаки – відводила відповідальність від замовників. В результаті справа пережила Шокіна на посаді, як пережила і багатьох попередніх генпрокурорів та президентів, які не бажали ставити у ній крапку. Чи наважиться Юрій Луценко – як один із лідерів акції «Україна без Кучми» – нарешті закінчити «справу без терміну давності»?
