Голова Уряду Арсеній Яценюк попросив профільні відомства і парламентську коаліцію надати йому пропозиції щодо кандидатури міністра у справах учасників АТО. Нагадаємо, що у прем’єр-міністра є повноваження, згідно з якими він має право вносити до Верховної Ради кандидатури двох міністрів без створення міністерств.
До обов’язків міністра у справах учасників АТО має входити координація діяльності Міноборони, МВС, МОЗ, Мінрегіону, Мінсоцполітики з метою, щоб всі учасники АТО отримали належні їм пільги. Зокрема, Яценюк повідомив: «Я публічно звертаюся до парламентської коаліції, міністра оборони, міністра внутрішніх справ, до неурядових організацій та членів Кабінету міністрів з проханням — дайте мені пропозиції щодо призначення міністра у справах учасників АТО, який би здійснював координацію роботи із медичного, психологічного і соціального напрямів... Сьогодні вже 131 тис. учасників АТО».
При цьому так і не озвучена проблема градації пільг, яка й призвела до того, що відшкодування учасники АТО або отримують із затримками, або не отримують зовсім. Не наголошено також на проблемі кількості учасників АТО, які автоматично стають учасниками бойових дій незалежно від того, брали вони безпосередню участь в боях чи залишались в штабах.
Залишається незрозумілим також, чому окреме локальне питання в цілісному комплексі проблем по обороні відокремлюється в повноваження міністра. Адже перед цим вже обговорювалась необхідність створення посади першого віце-прем’єра з питань оборони та міністра з питань окупованих територій. Тобто Голова Уряду чомусь акцентує увагу на важливій, але вузькій сфері учасників АТО. Ситуацію коментує директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин БАДРАК:
— На мій погляд створення такої посади варто розглядати в контексті загального змагання між прем’єром і Президентом. Це відповідь прем’єра на те, що досі не призначається перший віце-прем’єр міністр, який мав би опікуватися усіма питаннями безпеки, в тому числі і питаннями військовослужбовців з мотиваційним пакетом. Крім того, було б дуже важливим створити інститут омбудсмена в парламенті, який би на законодавчому рівні займався згаданими питаннями. На жаль, будівництво армії у нас рухається в бік підміни понять, адже у нас зараз створюється велика армія радянського типу. При цьому військовослужбовці належним чином не забезпечені і про створення професійної армії поки що не йдеться. Є лише ділянки в армії, де існують наміри просунути тему контрактної системи. Залучення до контрактної служби є теоретично цікавим, але нічим не підкріплюється. Це мені нагадує ідею надавати нагороди за знищену ворожу техніку. Така мотиваційна міра може розглядатись як тактичний засіб, а не загальний підхід, адже цей паліатив фактично навіть перевірити неможливо і він не є одним із засобів до системної розбудови армії. Тобто Прем’єр демонструє, що якійсь зусилля Уряду в напрямку розбудови армії відбуваються, але по факту ніякої системної роботи не ведеться. Це небезпечно, адже переважна більшість експертів переконана, що весною можливе чергове загострення конфлікту. Цей новий міністр не буде займатись стратегічними питаннями оборони, а отже ведеться просто імітація розбудови нашої оборони.
