Уряд України ухвалив вчора постанову, якою затверджена мінімальна вартість отриманих в результаті тендерів 15-річних ліцензій на запуск мережі стандарту4G в діапазоні 2600 Мгц. Ця стартова ціна, як повідомив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку й інформатизації (НКРЗІ), Олександр ЖИВОТОВСЬКИЙ, оцінюється в 6,3 мільярда гривень.
На засіданні Кабміну він підкреслив, що вартість ліцензій на запуск 4G у діапазоні 2600 Мгц становитиме 2,3 мільярда гривень, у діапазоні 1800 Мгц — 4 мільярдів. «Продаж ліцензій має здійснюватися за обгрунтованою ціною. І єдиний спосіб обгрунтувати ціну — це провести продаж шляхом відкритого тендеру, — уточнив глава НКРЗІ. —Такий продаж має стимулювати подальші інвестиції до України, а оператори, які купуватимуть ліцензії на 4G, мають надалі вкладати в розвиток інфраструктури».
Ситуацію коментує президент компанії «Адамант» Іван ПЄТУХОВ: «На жаль, умов відповідних конкурсів поки немає ні на сайті НКРЗІ, ні в тексті постанови Кабміну. Швидше за все, на конкурс будуть запропоновані дві частоти: та, від якої відмовився «Київстар», і та, яку віддає група Ріната Ахметова за компенсацію. Телебачення у нас здебільшого не переведене в цифровий формат, що нікому, звісно, не потрібно перед виборами, оскільки аналогових «зомбоящиків» у нас надто багато і таку аудиторію втрачати не хочуть. Відповідно й блоки для продажу ніхто не зробив. Нагадаю, що у нас термін передання цифрового дивіденду закінчився, якщо я не помиляюся, ще 2015 року. Його вже продовжували й зараз роблять те саме — від старих технологій відмовлятися ніхто не хоче. А раніше передбачалося передання абонентам спеціальних приставок, що дозволяють працювати в цифровому форматі аналоговим телеприймачам...»
«Але факт залишається фактом, — продовжує Пєтухов, — ми не перейшли на цифровий дивіденд і не використовуємо його для технології 4G, а пристосовуємо нинішній діапазон за рахунок рифармінгу діапазонів двох названих гравців, які можуть бути продані за $240 мільйонів. Якби Україна була сьогодні в кращій ситуації, можна було б отримати значно більше. У 2013 і 2014 роках люди були готові платити не в гривнях, а в доларах. Невчасне запровадження цих технологій обернулося для України чутливими втратами. А якби діапазони для конкурсів були виділені ще тоді, то Україна отримала б набагато більше коштів (у доларах), ніж зараз планує отримати (у гривнях)... Позитивне тут лише одне: нарешті це питання вирішується й переходить із спекулятивної фази в практичну», — резюмує фахівець.
