Освіта має перестати бути джерелом стереотипів, а давати знання, навички та уміння, аби висловлювати власну позицію і відстоювати свої права. З такою позицією в Україні створили проект FemSchoolPlanner — шкільний щоденник для старшокласників, який містить контент про питання гендерної рівності. Його мета — розвінчування міфів про фемінізм. Його авторка — учениця Ярина ХОЛОД, яка є засновницею ініціативи FemForYouth. Невдовзі щоденник надрукують, а школи зможуть робити на нього замовлення.
— Щоденник створили підлітки для підлітків: ми збирали особисті історії дітей старшого віку, як вони стали феміністами чи феміністками; розвіювали міфи про фемінізм; надали інформацію про СІДО (міжнародний документ про стратегію гендерної рівності. — Авт.), Пекінську платформу дій, Стамбульську конвенцію. Також ми показали приклади стереотипів, цікаву статистику про відомих жінок-феміністок України, наприклад, Ольгу Кобилянську, Лесю Українку, Соломію Павличко та феміністок інших країн. Сподіваюся, щоденник розширить коло людей, яким близькі ідеї фемінізму. Також ми будемо пропонувати контент для розробки електронних щоденників, — зазначила Ярина Холод.
Вона та експерти з гендерних питань кажуть, що у підручниках, за якими сьогодні вчаться старшокласники, є безліч гендерних стереотипів. Зокрема, у підручнику «Основи здоров’я».
— Сучасні рекомендації, як дівчині убезпечитися від насилля, не дуже відрізняються від тих, які були століття тому, хоча — не такі суворі. У підручнику «Основи здоров’я» для 8-го класу є принцип перекладання відповідальності за насилля на постраждалого. Є над чим працювати, — вважає Ярина Холод. — Україна ратифікувала і підписала багато документів, які стосуються прав дітей і гендерної рівності. Пекінська декларація та Платформа дій робить фокус на правах дівчат. У документах ідеться, що держава має не тільки сама уникати розповсюдження стереотипів і упередження в навчанні, а й всіляко інтегрувати принцип гендерної рівності. Стереотипи не просто стримують кар’єрний розвиток дівчат, а й можуть стати джерелом терпимості до насилля... Підручники транслюють міфи про правильну і неправильну поведінку дівчат. Важливо проводити гендерну експертизу не лише підручників, а й усього освітнього простору.
Експерти наголошують — важливо, що ініціатива іде від учениці.
— Поширювати ідеї слід через людей, які знаходяться в тому середовищі, де ми намагаємося зайти. Попри 10 років викладацького стажу я б не подумала про щоденник — як канал комунікації. А вона про це подумала, так мають відбуватися зміни. Це має йти знизу, але має бути і позиція держави, — зауважила народна депутатка України Ірина СОВСУН. — Я є авторкою законопроекту №3900, який встановлює базові вимоги до якості шкільних підручників. Вони — прості. Підручник має бути науковим — це очевидно, але викликало багато дебатів, по-друге — він має дотримуватися принципів академічної доброчесності, третя вимога — щоб не поширювали дискримінаційні уявлення (за гендерною ознакою, станом здоров’я, етнічною приналежністю). Я не впевнена, що закон пройде Верховну Раду, бо чомусь там він викликає багато дискусій.
Урядова гендерна Уповноважена Катерина ЛЕВЧЕНКО переконана, що антидискримінаційний контент в освіті — це позитивно і важливо не лише для формування картини світу майбутнього покоління, а й для дорослих, бо освіта для всіх.
