Команда міжнародної неурядової організації проаналізувала ситуацію у 160 країнах. У звіті є огляди по регіонах і опис ситуації в окремих країнах, а також — рекомендації урядам та міжнародним організаціям. Експерти оперували даними за січень-грудень 2015 року.
«Наш принцип дії — тиснути на уряди країн, що мають зобов’язання стосовно прав людини. Але зараз не завжди уряди — головні порушники. Сьогодні це — квазідержави, зокрема, «ІДІЛ», «Боко Харам», «ДНР» та «ЛНР», — констатує Тетяна Мазур, директор Amnesty International в Україні. — І ми стикаємося з проблемою, як адресувати претензії цим утворенням. Комунікувати з ними як з урядами країн не можемо, тому шукаємо нові способи реагування на ситуацію».
У частині доповіді, що стосується України, зробили акцент на таких аспектах, як збройний конфлікт на Донбасі, порушення прав людини у Криму, злочини, скоєні під час Євромайдану, і свобода вираження ЛГБТІ.
«Найбільша проблема, яку зафіксували в Україні — безкарність, — акцентує Тетяна Мазур. — Це стосується як воєнних злочинів на сході, що скоюють обидві сторони конфлікту, так і порушень під час Євромайдану. Невеликий прогрес у розслідуванні справи Євромайдану, і ще менший — у притягненні винних до відповідальності».
Поява в Україні Державного бюро розслідувань — крок, якого правозахисники чекали давно. Ця структура розслідуватиме злочини, скоєні правоохоронцями, суддями і високопосадовцями. Закон про створення бюро Верховна Рада прийняла 12 листопада 2015 року, президент України підписав його у січні цього року. «Якщо цей орган буде незалежним і матиме ресурси, це стане реальним механізмом боротьби з порушеннями прав людини, — переконана Тетяна Мазур. — Але зараз, наприкінці лютого, не бачимо жодних кроків по створенню бюро, у держбюджеті на 2016 рік не закладені кошти на його фінансування. Тож, прогрес є, але недостатній».
