Унікальні роботи найвідомішого українського повстанського художника Ніла Хасевича надіслав у Рівне дослідник із США Петро Содоль. Ці гравюри здійснили кругосвітню подорож, адже свого часу, ризикуючи життям, їх передавали за океан, щоб там знали, що відбувається в Україні. А за більш ніж півстоліття вони повернулися на батьківщину. Та головна цінність цих робіт у тому, що на них є підпис автора. Невдовзі дереворити Ніла Хасевича можна буде побачити в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.
«Бей», «Зот», «Левко», «Рибалка», «333», «Старий», «Джміль» — такими були його псевдо. Ніл Хасевич народився на Костопільщині. Коли йому було 13, потрапив під потяг і втратив ногу. Протез змайстрував собі сам. Він закінчив Варшавську Академію прикладних мистецтв. Мав чимало міжнародних нагород, а його графічні твори експонувалися майже на 40 виставках у Варшаві, Львові, Празі, Берліні, Чикаго та в інших містах світу.
Одночасно із творчістю він займається громадською і політичною діяльністю: входить до Волинського українського об’єднання, а згодом вступає до ОУН. Із 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи.
За однією з версій дослідників, роботи Хасевича, що лягли в основу збірки «Графіка в бункерах УПА», 1951 року потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів. А СРСР заявляв, що повстанського руху давно немає. На художника розпочалося полювання. Він загинув, коли йому було 47.
— На сьогодні робіт Ніла Хасевича збереглося небагато. На художника полювали, його гравюри нищили. У 1950-х роках невеликий архів творів Ніла Хасевича виявили у його товариша в Луцьку. На початку 1990-х ці роботи передали в тамтешній краєзнавчий музей. Щось із творів зберігається в приватних колекціях. Очевидно, ці гравюри походять із надр КДБ, які не знищили, а залишили, можливо, як трофеї, — розповідає завідувач відділу «Інститут дослідів Волині» Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук. — Днями з хвилюванням розпаковував лист від відомого дослідника українського визвольного руху Петра Содоля зі США. Він надіслав до Рівненського обласного краєзнавчого музею 21 витвір Ніла Хасевича.
За словами Ігоря Марчука, гравюри Ніла Хасевича тиражували і поширювали серед місцевого населення. Їх друкували по кілька сотень.
— До наших днів цих робіт дожило небагато. Тим часом тоді існувала традиція нумерувати перші екземпляри тиражу, а також, щоб автор їх підписував. Унікальність робіт Хасевича, переданих зі США, якраз і полягає в тому, що на них є його підписи, — розповідає Ігор Марчук. — Напередодні Покрови в обласному краєзнавчому музеї ми влаштуємо представлення, присвячене УПА, де можна буде побачити дереворити художника-повстанця.
