«Маломобільні громадяни вимушені стрибати сходинами, аби потрапити на набережну Дніпра. Для доступу є один ліфт, який перебуває на балансі комерційної структури (ресторану «Компот»), і працює лише тоді, коли працює ресторан, а щоб ним скористатися, потрібно зателефонувати і просити, щоб його відчинили», — це цитата з анонсу вчорашньої акції «600 днів пандуса на Поштовій».
Киянин Віталій СЕЛИК запросив на уявні іменини мешканців столиці, обіцяв пригощати лимонадом і тістечками. Все, як і має бути на справжньому дні народження. Тільки от винуватця події фактично немає. Власне, металевий пандус давно вмонтований до південного фасаду Річкового вокзалу, але він майже два роки без перил і не зданий в експлуатацію.
Будували пандус упродовж двох місяців. Відкриття планувалося ще в липні 2017 року. За підрахунками активістів, на завершальні роботи, тобто прикріплення перил, потрібен лише тиждень. Додайте ще прибирання сміття, що назбиралося за цей час під пандусом, та й усе.
«Знаменитий пішохідний міст київська влада збудувала за шість місяців, — зазначав під час акції Віталій Селик. — Не менш крутий і важливий пандус на Поштовій площі не можуть закінчити за 600 днів».
Брати приклад з мосту, звісно, не зовсім доречно. По-перше, дорогий, по-друге, не встиг відкритися, як зачинився на ремонт, оскільки знадобилося замінювати розрекламовані скляні елементи, — і по-третє, є сумніви в законності його появи.
До пандуса таких претензій не мало б бути. Він був частиною комплексного ремонту на Поштовій площі, який обійшовся місту в більш ніж 40 мільйонів гривень. В одних джерелах ідеться, що сам пандус коштує приблизно 100 тисяч гривень; інші дані свідчать, що ціна невідома, а от на підготовку проєкту місто заплатило Інституту «Київдормістпроект» понад 350 тисяч гривень.
Так чи інакше кияни вже давно мали б користуватися благами доступної міської інфраструктури. Та чомусь у міської влади останнім часом накопичилося чимало проблем у цій сфері: один скандальний міст відкрили, інший не можуть добудувати (Шулявська розв’язка), нові парки відкривають, а під знищення віддають інші зелені зони (зараз гаряча точка у Протасовому яру), або ж встановлюють нові зупинки громадського транспорту з кіосками, утім, без захисних стовпчиків.