Протягом вересня-жовтня, в межах проєкту INFOCRIME, мережа регіональних фактчекерів у Волинській, Кіровоградській, Одеській та Херсонській областях оприлюднюватиме результати щотижневого моніторингу головних трендів фейків, маніпуляцій, дезінформації, пропаганди під час місцевих виборів, і надаватиме рекомендації журналістам щодо верифікації даних. Про це повідомляє Інститут масової інформації.
Проєкт покликаний допомогти місцевим медіа, мотивувати їх до поширення якісної, перевіреної інформації, уникати політичної немаркованої реклами (джинси), яка теж є однією з форм маніпуляцій. А також допомогти кандидатам вести чесну кампанію, а громадянам — зробити усвідомлений вибір у день голосування на місцевих виборах 25 жовтня.
У вересні регіональні представники проєкту уже провели кілька моніторингів і виявили низку трендів, поширених маніпуляцій і фейків: як у ЗМІ, так і в заявах політиків. Про це розповіла «Дню» виконавча директорка ІМІ Оксана РОМАНЮК.
«Перші результати показали збільшення кількості матеріалів з маніпуляціями і відвертими фейками, як на місцевому рівні, так і в загальнонаціональних медіа. Ми пов’язуємо це з внутрішніми факторами — місцевою передвиборчою кампанією, а також із активним включенням російської пропаганди у зв’язку з протестами в Білорусі», — говорить Оксана Романюк.
«Три основні категорії дезінформації, станом на сьогодні: перша — це перекручення даних про ситуацію з коронавірусом. Друга — маніпуляції, які поширюють учасники місцевих виборів, потенційні кандидати. Такі маніпуляції часто базуються на протиставленні регіонів (південь проти заходу, захід проти сходу тощо), перебільшених оцінках економічної кризи в країні, кандидат може приписувати собі речі, яких він не робив насправді, або звинувачувати інших кандидатів, з використанням «мемів», наприклад. Третій тренд дезінформації — це російська пропаганда, в якій можна виділити такі ключові наративи дезінформації: Україна винна у зриві мінських домовленостей (фейк), Україна винна в зриві водопостачання в Крим (фейк), і Україна стоїть за антиросійськими протестами в Білорусі, що організуються за західними методичками», — підкреслює виконавча директорка ІМІ.
За її словами, фактчекери вже зафіксували і сумний тренд, пов’язаний із непрофесійністю журналістів: частина фейків публікуються просто у зв’язку з неправильним перекладом іноземного джерела, неправильно порахованими цифрами, неправильно витлумаченими даними з документів.
«Ми також уже отримали перший фідбек на наш проєкт від регіональних журналістів — є редакції, які проводили наради після виходу нашого першого матеріалу, і писали нам, що вживуть заходів, аби покращити свої стандарти, бо для них це дуже важливо», — коментує Оксана Романюк.
До прикладу, у Херсоні моніторинг медіа за період з 7 по 13 вересня показав: майже кожна десята новина містить маніпуляції. Переважно (95%) — це немаркована політична реклама, присвячена місцевим виборам.
«В передвиборчій какофонії заяв і обіцянок політиків має бути бодай один острівець здорового глузду, що допоможе виборцям більш осмислено робити вибір, навчитися розпізнавати фейки та маніпуляції і почне закладати підвалини фактчекінгу в місцевих ЗМІ», — говорить медіаексперт проєкту у Хенсонській області, головред видання МОСТ Сергій НІКІТЕНКО.
Довідка
Проєкт реалізується ГО «Інституту масової інформації» та фінансується Фондом Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.
