Відеоекскурсії, соціологічні опитування, наукові публікації, збір свідчень про події Революції Гідності, заснування іменних премій — це лише частина роботи, котру проводить Музей Майдану, власне, досі не маючи музейного приміщення як такого. Проте саме своєю діяльністю музей уже п’ятий рік доводить, що існує не лише на папері. Підсумками роботи за цей проміжок часу днями поділилися його співробітники.
«У січні виповнилося п’ять років від дати реєстрації Музею Майдану як державної інституції, — розповідає його генеральний директор Ігор Пошивайло. — Ще під час Революції Гідності група однодумців започаткувала цей проєкт. Від початку музей започатковувався як інституція, відкрита платформа переосмислення історії та платформа для відкритого діалогу. Коли було створено музей, ми розробили стратегічний план на 2017-2021 роки. Він базувався на тих базових напрямках, які допомогли нам із громадської ініціативи вибудувати новітню інституцію, котра б розповідала не лише про події Майдану, а й про ціннісні орієнтири українців, допомагала іншим музеям перейти з пострадянської бази на сучасну модернову сферу, яка б допомагала українцям розуміти свою історію та відновити історичну пам’ять».
Окрім рутинної щоденної роботи, музейники змушені час від часу відбивати й інформаційні атаки на установу. Як розповідав «День», у листопаді минулого року у музей з обшуками приходили співробітники СБУ, мовляв, заклад отримав кошти на меморіальний комплекс, якого досі не існує. СБУ перевіряла фінансову документацію. Як пояснює Оксана Моргун, заступниця директора із адміністративно-господарської роботи, ще у 2017-2018 роках був проведений міжнародний архітектурний конкурс на меморіальний комплекс. Тоді було визначено підрядника, придбані необхідні матеріали, але на заваді став арешт Генпрокуратурою земельної ділянки на Алеї Героїв Небесної Сотні, який не знято і досі.
На щастя, здобутків у музею більше, ніж перипетій. Так, розроблена концепція музеєфікації, створено шість локацій, де відбуваються музейно-меморіальні заходи, у Будинку профспілок працює інформаційно-виставковий центр, відкрито простір «М3. Майдан. Меморіал. Музей», де має бути збудовано безпосередньо музей.
«Цього року плануємо відкрити простір на вулиці Липській у приміщенні, де знаходиться Український інститут національної пам’яті, плануємо відкрити тут галерею протестного мистецтва, ресурсний центр та медіатеку, — продовжив Ігор Пошивайло. — Простір пам’яті на Алеї Героїв Небесної сотні — наш ключовий, намагаємося його і зберегти, і змінити, наприкінці минулого року тут було відкрито Дзвін гідності. Що важливо, розробили пам’яткоохоронний паспорт на пам’ятку історії місцевого значення — місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності. Це найважливіший документ, що дозволить нам професійно вирішувати ті виклики, які сьогодні залишаються там безмовними».
