Завтра, 21 березня, у світі відзначають Всесвітній день людини із синдромом Дауна. Напередодні батьки «сонячних» діток прийшли до Київради. З бокового входу на перилах східців розвісили різнокольорові шкарпетки, а депутатам, що йшли на засідання, роздавали листівки із роз’ясненням, чого хочуть і чому просять звернути на них увагу. У розданих листівках було прохання одягти на себе у суботу кольорові шкарпетки — як шарф або краватку. Так у всьому світі цього дня люди висловлюють свою підтримку громадянам із синдромом Дауна.
Учасники акції також просили впровадити програму фізичної реабілітації та знайти кошти у бюджеті на інклюзивне навчання, якщо не зараз, то хоча б 2016 року. За словами Сергія Кур’янова, президента ВБО «Даун Синдром», саме через недофінансування не всі садочки, навіть за бажання керівників, відкривають інклюзивні групи. У районних департаментах освіти їм вказують на брак коштів, і на цьому справа закривається. Так, інклюзивні групи у дитячих садках Києва працюють лише у восьми районах з десяти. І всього одна група на район. Деяким родинам доводиться возити діток з іншого кінця столиці.
Наприклад, Світлана Чистякова, мама трирічного Олексія, витрачає на дорогу півтори години в один бік. Їздить з Голосіївського району у садочок Шевченківського району. Доки розмовляємо, жінка тримає сина на руках, бо все намагався кудись бігти, потім переключив увагу на диктофон.
— Знайшли цей садок через знайомих. Нам радили іти в реабілітаційний центр з тяжкими захворюваннями, але це нам не підходить. Олексій там нічого не навчиться. Він розвивається добре. Уже рік ми пробуємо ходити в садок, зараз дитина намагається говорити окремими фразами, повторює поведінку діток, — розповідає мама Світлана.
— У Голосіївському районі вважають, що немає ні законів, ні грошей, щоб відкрити інклюзивну групу. Але передусім немає бажання, — долучається до розмови мама п’ятирічного хлопчика із синдромом Дауна Тетяна. — У районному департаменті освіти займаються буквоїдством, обіцяли відкрити таку групу, якщо буде відповідний закон, він запрацював у січні, але справа не рухається.
Коли учасники акції перейшли до кулуарів Київради, щоб почути від представників профільних комісій, чи готові ті допомоги з інклюзивним навчанням, Олексійко роздавав листівки дорослим, позував фотографам, хотів посидіти у кріслах спікерів. Юрій Крикунов, голова комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики, член цієї ж комісії Вікторія Муха та Віталій Даниленко, голова комісії з питань молоді, сім’ї та спорту, пообіцяли просувати справу «сонячних» діток у міру своїх можливостей. Золотих гір батькам не пообіцяли, принаймні інформацію взяли до відома, у знак солідарності на одяг прищепили собі кольорові шкарпетки, запевнили, що у своїх комітетах триматимуть це питання на контролі.
