Зустріч, організована компанією Adam Smith Conferences, яка спеціалізується на проведенні профільних економічних форумів, ризикує стати чи не найпровальнішою для України в сфері інтересу до неї іноземних донорів та інвесторів. Нині виглядає так, що робити цей саміт у Лондоні було б дещо дивно, оскільки з кількох десятків зареєстрованих спікерів 80% відсотків — українці.
З українського боку, до речі, представництво на саміті солідне. Владу представлятимуть міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міський голова Києва Віталій Кличко, Максим Бурбак, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Валерій П’ятницький, заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Ретуцька, голова Податкової служби Ігор Білоус та заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків. Від бізнесу — бізнесмен власник одного з найбільших в Україні агрохолдингів Ukrlandfarming та віднедавна «проблемного VAB Банку» Олега Бахматюк, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, голова правління державного банку «Ощадбанк» Андрій Пишний та менш відомий широкому загалу генеральний директор групи терміналів «ТІС» (найбільший в Україні суховантажний порт) Андрій Ставніцер. А ще десятки — експертів та лідерів громадських та дослідницьких організацій.
На жаль, з боку «інвестора» представництво не таке солідне. Учора в списку «учасників та спікерів» з іноземців було зареєстровано керуючого директора ЄБРР по Східній Європі та на Кавказі Франсіса Маліжа, регіонального директора по Україні та Білорусі, IFC (одна з п’яти фінансових інституцій Світового банку) Руфата Алімарданова, а також керівника групи підтримки України в Європейській комісії Петера Балаша і голову правління Фонду «Східна Європа» Тронда Мое. Є ще декілька прізвищ директорів іноземних компаній, назви яких навряд про щось скажуть читачам. А от якщо ввести їхні назви в пошуковику, як, скажімо, цих двох приватних газовидобувних компаній Misen Enterprises та Burisma, то можна знайти інформацію про афілійованих з ними українських бізнесменів. До прикладу, директором компанії Burisma, яка вже, як зазначено на їхньому сайті, з 2002 року працює в Україні, є колишній президент Польщі Александр Кваснєвський.
Із цього переліку «іноземців-інвесторів» абсолютно очевидно, що Україна, на жаль, сьогодні не є цікавою для великого капіталу. І це попри те, що організатори запропонували до обговорення цікаві питання, зокрема, чотири тематичні дискусії стосуватимуться економічного та політичного клімату в Україні загалом, зокрема йтиметься про реформи з дерегуляції, електронний уряд та інвестиційну політику нової влади. Ще чотири — матимуть більш галузеві акценти, зокрема, на обговорення інвесторів організатори винесли реформу НАК «Нафтогазу», зміни в транспортних державних монополіях (очевидно, під таким завуальованим формулюванням зашифроване питання приватизації «Укрзалізниці»), роботу банківського ринку в Україні та трансформації в галузі АПК (про «земельну реформу» в порядку денному — ні слова, до речі). Окремим пунктом винесено на обговорення питання зони вільної торгівлі з ЄС. Та все ж перспективою розпродажу залізниці, труби чи навіть «землі» не заманиш великі та чесні гроші, якщо не можеш гарантувати їм безпеку та свободу від корупції. І реєстрація на зазначений саміт це лише підтверджує. Влада не змогла відновити довіру до країни як до ринку, в який безпечно вкладати гроші. Сподіваємось, поки що.
