У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) заявили, що у «прогрес у зоні боротьби з туберкульозом — у зоні ризику». Українські експерти наголошують, що за даними Рахункової палати, робота з протидії поширенню і лікування туберкульозу в Україні — вкрай неефективна: сьогодні наша держава входить у десятку країн із найвищими показниками поширення мультирезистентного туберкульозу. Близько 23% випадків захворювань не виявляються, що сприяє поширенню хвороби.
Днями Кабінет Міністрів затвердив план заходів для реалізації Державної стратегії розвитку протитуберкульозної медичної допомоги на період до 2023 року. У ньому передбачається безперервне лікування хворих і діагностика на період пандемії коронавірусу у 2021 році та наступних роках. Також — створення єдиної системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню, система реабілітації хворих, проведення вчасної профілактики.
— Ковід ми подолаємо, адже вже є вакцина, а туберкульоз залишиться. Кабмін представив план заходів з реалізації стратегії розвитку протитуберкульозної допомоги населенню на 2020-2023 роки, але хочу наголосити, що без фінансування вона працювати не буде, — сказав голова правління ГО «Експертна спільнота пацієнтів України» Ігор ГОРБАСЕНКО. — У нас є стратегія боротьби з туберкульозом на період до 2030 року, і в ній прописано, що, за розрахунками ВООЗ, за рівнем поширення туберкульозу Україна сьогодні займає четверте серед дорослих і п’яте серед дітей місце поміж 53 країн, які контролюються Європейським бюро ВООЗ. Середньорозрахунковий показник захворюваності серед дітей дорівнює 37,4 випадків на 100 тисяч населення. Це — у чотири рази більше від офіційного українського показника — 9,1 на 100 тисяч. У благополучних країнах цей показник серед корінного населення — близький до нуля. На жаль, сьогодні охоплення дітей профоглядами та тубдіагностикою зменшилося з 90% до 30% — це призвело до колосального недовиявлення захворювання. Це призводить до накопичення в популяції осіб із потенційними можливостями розвитку туберкульозу.
Він наголосив, що, як правило, діти заражаються туберкульозом від дорослих. Тому захворюваність дітей є індикатором розповсюдження туберкульозу в популяції. Тобто, якщо захворюваність на туберкульоз дітей і їхня смертність від нього (близько 10 випадків щороку) останні роки не зменшилася, це свідчить високу розповсюдженість туберкульозу серед дорослих. Тому громадськість виступила із пропозицією брати активну участь у реформуванні політики боротьби із туберкульозом. Зокрема — із пропозицією створити дитячий фонд боротьби з туберкульозом.
— У 1995 році в Україні оголошено епідемію туберкульозу, але досі не досягнутий доепідемічний показник рівня захворюваності. Зазвичай прийнято рахувати кількість захворілих або вже хворих на 100 тисяч. Але цей показник не дає можливості відчути динаміку, — наголосив співголова коаліції організації «Зупинимо туберкульоз разом» Сергій БОРТКЕВИЧ. — Якщо у 1995 році один хворий припадав на 2004 особи, при загальній чисельності 51,7 мільйонів осіб в Україні, то у 2018 році цей показник погіршився на 343 пункти і становив один хворий на 1761 особу (при загальній чисельності 37,5 мільйона осіб). Населення скоротилося, і захворюваність зросла. Це було вказано в аналітичному зміні Рахункової палати... Це означає, що кошти, які держава виділяє на протидію туберкульозу, «вилітають» невідомо куди.
