За звітами Міністерства охорони здоров’я, усі закупівлі ліків на цей рік здійснені на 100%. Але ці цифри не варто сприймати надто оптимістично, стверджує голова правління благодійного фонду «Пацієнти України» Дмитро Шерембей.
«Коли МОЗ говорить про те, що вони щось закупили на 100%, то йдеться про те, що повністю витрачені виділені бюджетні кошти, а зовсім не про те, яку кількість ліків купили. Бюджет МОЗ завжди будувався за залишковим принципом, і ніколи на медицину не виділялася достатня кількість грошей. До всього ще додається інфляція. Якщо спочатку було виділено кошти, щоб закупити 17% необхідних для лікування онкологічних захворювань препаратів, то, зважаючи на інфляцію, їх закуплять лише 8%».
У 2015 році на ліки виділили 3,3 мільярда гривень. Ця сума видається більшою порівняно з минулим роком, коли виділили 2,2 мільярда. Але, зважаючи на те, що для покриття усіх 18 діючих в Україні програм необхідно більше 12 мільярдів, суми, які виділяються, видаються мізерними. За словами Дмитра Шерембея, уряд обіцяв активістам переглянути бюджет і вже у лютому збільшити його до 6,8 мільярда, але поки жодних кроків у цьому напрямку немає.
Ще однією загрозою для тендерів є і недостатня прозорість процесу закупівель, стверджує експерт Центру політичних студій та аналітики Гліб Каневський. «Одна із головних причин зриву тендерів — недостатнє фінансування місцевих бюджетів. У бізнесу нема довіри до органів влади, тому він просто не приходить на державні закупівлі. Друга причина — корупція. Ніхто не бореться з нею на міністерському рівні, тому ми можемо тільки уявити, що відбувається на регіональному рівні. Також серед причин провалу тендерів забюрократизованість системи державних закупівель в Україні».
Після аналізу стану державних закупівель у чотирьох областях України: Запорізькій, Волинській, Херсонській та Чернігівській, експерти з’ясували, що близько 36% регіональних медичних тендерів зараз провалені. Найгірша ситуація із закупівлями у Херсонській області, там не відбулося 48% з них. У Запорізькій — 38%, у Чернігівській — 31%, а у Волинській — 27%. Факти зриву закупівель фіксувалися і по Київській області. Значна частина тендерів не може відбутися, бо жоден із підприємців не приходить на конкурс. Причина цього проста — держава часто не виплачує їм кошти після поставок.
«Раніше державні закупівлі були дуже солодкою сферою, — говорить Гліб Канєвський, — бо підприємець був упевнений, що він прийде, продасть оптом велику партію товару, а натомість від держави, яка завжди була гарантом покриття своїх зобов’язань, отримає хорошу суму грошей. Однак із 2010 року розпочалося ручне управління бюджетом, уряд розпоряджався самостійно, які видатки він буде покривати. Спочатку покривалися видатки великих підприємств, потім органів влади, і тільки в третю чергу — місцевих бюджетів».
Для того, щоб повернути процес закупівель у продуктивне русло, експерти радять застосувати низку заходів. Притягнути до відповідальності людей, які вчиняли корупційні дії у цій сфері на усіх рівнях, погасити борги, накопичені з 2010 року. Крім того, процедуру відбору радять зробити більш відкритою, зокрема проводити реєстрацію через Інтернет.
