Книжка автобіографічних оповідань режисера «Жизня» вийде у «Видавництві Старого Лева» уже за місяць. Побачить світ завдяки ініціативі української продюсерки Анни Паленчук, спільними зусиллями «Видавництва Старого Лева» та громадської організації «Український ПЕН». Видавці особливо наголошують на тому, що Сенцов, який є політичним в’язнем у Російській Федерації, брав активну участь у виданні збірки і сам обирав її оформлення.
Книжка двомовна. Переклад здійснив поет і перекладач Сергій Осока. Видання містить також оповідання в оригіналі — російською. Упродовж 2019-го «Жизня» вийде німецькою, англійською та польською мовами — у межах грантової програми Українського ПЕН та Міжнародного фонду «Відродження».
«Прочитати ці оповідання Сенцова — не лише нагода дізнатися, що улюбленими заняттями Олега в дитинстві були перегляд кіно та читання книжок, що сільський юнак самостійно поступив до престижного вишу, що у студентські роки спілкувався з рок-музикантами, що за освітою — маркетолог, що був лідером кіберруху Криму... Тут, сторінка за сторінкою, багато «жизні». Це спроба пропустити крізь себе прості, напрочуд щемкі та гострі історії, сповнені любові, співчуття, розуміння... Тобто всіх тих емоцій, які, власне, й дають нам право називатися людьми. А ще людьми нас робить вибір, і відчуття важливості щоденного вибору переповнює усю книжку», — розповідають у «Видавництві Старого Лева». І додають, що «Жизня» — книжка для всіх, хто досі не знайшов відповіді на запитання про те, чому Олег допомагав українським військовим у Криму, чому відкрито говорив про розв’язану Росією війну в Україні, чому розпочав голодування і не просив про помилування.
Автобіографічні оповідання Олега Сенцова уже виходили в Україні — 2015 року, у видавництві Laurus, під назвою «Рассказы». Проте це перша публікація творів Сенцова саме в перекладі українською, що подаються поруч із російськомовними оригіналами. «Рішення змінити назву «Рассказы» на «Жизня» прийняв сам Олег, — розповідає подруга Сенцова, кінопродюсерка Анна ПАЛЕНЧУК. — Для нього це було дуже важливо, адже саме так він для себе називав цю збірку від самого початку. На мою думку, це дуже вдала назва, адже у слові «Жизня» міститься і сентиментальне почуття гумору, і самоіронія, притаманні Олегові».
