Вона — голова громадської організації «Освіторія» і засновниця Новопечерської школи. А ще — дружина відомого українського бізнесмена Василя Хмельницького. Вона керує освітніми проєктами, які включають в себе безоплатну онлайн-платформу для навчання вчителів і виховує сина.
А ще — вона перша українка, яка потрапила в рейтинг WE Empower UN SDG Challenge ООН.
«Танцюю від радості і ділюся приємною новиною: ООН мене внесла в ТОП-5 жінок-підприємців року! Така в них є відзнака для жінок усього світу, які роблять його кращим своєю роботою. І українська дівчина в цьому рейтингу вперше», — написала голова ГО «Освіторія» Зоя Литвин у «Фейсбук».
За результатами конкурсу, вона стала найкращою бізнесвумен року Східної Європи. Серед інших переможниць: засновниця компанії Water Access Rwanda Крістель Квізера з Руанди, глава школи самозахисту SheFighter в Йорданії Ліна Халіфі, автор програми Digital Awareness Карла Руїс Кофіньйо з Гватемали і засновниця організації 412 Food Rescue американка Леа Лізарондо.
Ми запросили Зою в редакцію «Дня» поговорити про цей досвід та її місію — бізнес-інструментами розвивати якісну освіту в Україні.
А ще Литвин зізналася, що мріє, аби випускники її Печерської школи були високонкурентними у світі, але залишалися працювати в Україні.
«Ми вчимо їх так, аби вони мали українське серце», — каже Литвин.
І це не просто «високі слова» — крім історії України та української літератури в Новопечерській школі говорять про сучасну українську політику, вчаться її розуміти, вивчають принципи державо устрою та політичні ідеології. Але це в старших класах. Хоча, Зоя каже, що й діти молодшої школи піднімають політичні питання — зокрема під час попередньої президентської кампанії, пригадує підприємиця, її син (теж учень Новопечерської школи) розповів, що на уроках з однокласниками обговорювали, чому одні люди голосують за одних, а інші — за інших.
Хоча, цікаво, що у самій Новопечерській школі досвід «шкільної політики» поки не вдалий.
«Коли ми розпочали учнівське самоврядування в Новопечерській школі, воно нам не вдалося. Наші учні зробили нереальні передвиборчі кампанії. Були креативні акції, плакати, обіцянки, але коли дійшло до справ все, чого вони хотіли зробити як учнівське самоврядування — це скасувати правило шкільної форми, дозволити використання гаджетів на уроках. Це було не можливо зробити, тому що це — правила школи, які прописані в Статуті. І наші шкільні політики «вигоріли» за два тижні. Вони прийшли бути популярними, а не працювати. Тому в Новопечерській школі учнівське самоврядування не вдалося. Три роки ми до цієї ідеї не поверталися. І лише цього року — на п’ятий рік життя проєкту — в нас вималювалась команда учнівського самоврядування. Але це треба було прожити. Тому якщо в школі нам знадобилося 4 роки, аби в нас запрацювало класне учнівське самоврядування, то ви можете уявити скільки часу необхідно українському суспільству, аби в нас виріс свідомий виборець», — каже голова освітнього проєкту «Освіторія» Зоя Литвин.
«Політики, на яких ми скаржимося, не впали з неба. Вони — дзеркало суспільства. Коли народ вірить популісту, це проблема. Коли громадяни голосують не свідомо, а серцем — це проблема. Але її реально вирішити. Хоча на це потрібен час та сили», — резюмує Литвин.
Повний текст розмови з головою «Освіторії» читайте незабаром на шпальтах «Дня».
