На сході України, у зоні воєнних дій, Валерій Курстак, представник Волинської обласної організації Спілки ветеранів Афганістану, побував уже майже сорок разів. Із них більш-менш безпечними були лише кілька. Але заради того, щоби дістатися до підрозділу українських військових, на небезпеку зважати не доводиться. Валерій каже, що найбільше його вразили... сльози мужніх, битих у боях солдатів, коли вперше привезли їм домашню їжу. Це тепер волинські волонтери налагодили постачання на фронт заготовок для борщів, пельменів, вареників, тушкованої капусти і голубців. Усього того, що споживають у мирному тилу. А були підрозділи, де місяцями перебивалися кашами з пакета та подібною їжею... Тому пироги від волонтерів порадували аж до сліз. Тому що це була увага, яка так необхідна на фронті.
Уваги і підтримки потребують і самі волонтери. Тому й зустрілися вони днями з головою Волинської ОДА Володимиром Гунчиком. І розмова була спочатку неприємною. Волонтерів цікавило, кому дісталися 30 тонн палива, визначеного для поїздок у зону АТО, як формувалися списки матеріальних потреб 14-ї бригади, що дислокується на Волині та яку значною мірою й забезпечують саме волонтери. А також те, як проводиться підготовка з цивільної оборони. Розмова спочатку зійшла на підвищені тони і журналістів голова ОДА попросив із залу. Але наступного дня для ЗМІ провели прес-конференцію, на якій представники волонтерських груп та радник голови ОДА повідомили про створення координаційної ради для своєї співпраці. Представник ГО «Самооборона Волині» Сергій Рижков вважає, що дві сторони мусили зробити крок назустріч одна одній. Координаційна рада засідатиме на початку і в кінці тижня, і дуже скоро стане відомо, чи місцева влада на ділі робитиме все для нашої перемоги. Так само ця співпраця дозволить і волонтерам зібрати докупи, бо з’являються і люди, які займаються волонтерством лише заради піару або з приглядкою на майбутні вибори. Валерій Курстак каже, що наразі підтримка влади потрібна у питанні навчання військових азам надання першої медичної допомоги. Волинські «афганці» вже доправили у зону АТО чотири тисячі сформованих навіть краще за натівські аптечки. Кожна вартістю понад тисячу гривень. Лише відомого і помічного целоксу отримують зі США уже сім видів, для різного типу поранень. Усім цим добром треба вміти користуватися, бо, як свідчить реальність, часто маючи всі засобі під рукою, ні сам поранений, ні його бойові друзі не вміють цим скористатися. Є військові медики, які могли б провести таке навчання. Але на це потрібна воля їхнього командування. На неї волонтери вплинути наразі не можуть. Просять допомоги у радника голови ОДА.
Є багато і юридичних питань щодо отримання статусу учасника АТО, є випадки, коли солдату відірвало ногу на полі бою, а йому пишуть, що це внаслідок необережного поводження зі зброєю і т.п. Довідки, довідки і довідки. Їх вимагають різні, і простому воїну несила з тим справитися. Радник голови ОДА Борис Кондратюк запевнив, що влада готова співпрацювати з волонтерами. Волинська ОДА першою в Україні разом з волонтерами домоглася, щоби конфісковані митницею автомобілі отримали на фронті. Доводиться, каже він, вирішувати і питання щодо зміни законодавства, але вирішувати їх треба.
