День пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 - 1933, який відзначатиметься 27 листопада, гостро нагадує про те, що біль багатомільйонних утрат нашої нації є непроминальним, а наслідки цієї катастрофи є важко передбачуваними. Але це не означає, що ми не зобов’язані проаналізувати, зокрема й із наукових засад усі аспекти цієї катастрофи. Саме задля цього в редакцію «Дня» було запрошено доктора історичних наук, одного з провідних науковців інституту історії України НАН України Василя Марочко - відомого як в Україні, так і далеко за її межами дослідника голодомору-геноциду в Україні. Обговорення тривало понад дві години і було багатоаспектним: йшлося про передумови, причини і наслідки цієї трагедії; про кількість людських жертв унаслідок голодомору-геноциду; про характер голодомору - чи був він спрямований суто проти української нації як етносу, чи мав інший характер. Як бачить читач, усі ці проблеми є далеко не абстрактними, але важливими тому що й досі викликають запеклі дискусії не лише серед науковців, а й у суспільстві в цілому. Обговорювалися також проблеми визнання голодомору - геноциду української нації - іншими державами, зокрема Німеччина та Ізраїль. Згадувались життя і діяльність незабутнього Джеймса Мейса, якого пан Василь дуже добре особисто знав.
Докладний звіт до бесіди з Василем Марочко читайте в одному з найближчих випусків газети «День».
