Болісна тема для українського суспільства — незаконне збагачення посадових осіб, що має місце в Україні протягом усіх років незалежності, цими днями дістала новий «імпульс». З посиланням на власні джерела агентство «Інтерфакс-Україна» повідомило, що Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України про незаконне збагачення посадових осіб, оскільки її положення порушують презумпцію невинуватості.
Зміни до КК України були ухвалені ще 2015 року в пакеті антикорупційних ініціатив, що було умовою для лібералізації візового режиму з ЄС, а також продовження співпраці України з МВФ. Але згодом з відповідною ініціативою до Конституційного Суду звернулися 59 народних депутатів. Причому майже з усіх фракцій: 23 парламентарі з «Народного фронту», 11 із «Блоку Петра Порошенко», 11 із «Відродження», 10 з «Опоблоку», 3 від «Волі народу», 1 із Радикальної партії.
«Це створює певні ризики, тому що ми порушуємо одне із зобов’язань», — відреагувала голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна ГОПКО, відповідаючи на запитання, чи може скасування статті КК про незаконне збагачення призвести до припинення безвізового режиму з ЄС.
Тим часом представник глави держави Петра Порошенка у Верховній Раді Ірина ЛУЦЕНКО повідомила, що Президент обурений рішенням Конституційного Суду і має намір внести законопроект, який поверне відповідну норму до законодавства: «Президент подасть невідкладний законопроект, де буде враховано зауваження КС. І цей законопроект як невідкладний має бути розглянуто в парламенті». Дивним виглядає обурення глави держави, коли народні депутати від президентської фракції виявилися серед тих, хто звернувся до КС.
«Рішення Конституційного Суду ще не оприлюднили, але вже мають місце активні дискусії та пояснення щодо змісту цього рішення, — наголошує кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави та права ім. В. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. — Це неприпустима ситуація, адже спочатку має бути офіційна публікація рішення, а потім суспільна реакція. А так можна зробити висновок, що в роботі КС і політичної системи є дуже серйозні недоліки, які потрібно виправляти. Якщо ж коментувати зміст рішення суду, який наводиться в ЗМІ, то можна сказати, що воно повернуло нас всіх у 2014—2015 рр., коли звучало багато непрофесійних декларацій та пропозицій щодо того, як протидіяти корупції».
«Тому сьогодні ми пожинаємо плоди непрофесійності того періоду, — продовжує експерт. — Це відображено в рішенні КС. Те, що така норма не могла діяти на практиці, фахівцям було зрозуміло з першого дня її ухвалення, тобто це непрацююча норма. Однак політична система демонструвала неспроможність її виправити. Ця норма не може діяти ні в системі розслідування, ні в судах. Відповідно зараз у нас є один вихід: швидке реагування держави на ситуацію стосовно нових форм регулювання, щоби ті особи, які незаконно збагачуються, не мали підтримки при призначенні на державні посади. Вони мають перебувати під прискіпливою увагою податкових органів, і щоб державна служба формувалася на належних засадах».
