Особисті речі Степана Бандери презентували на широкий загал в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери. До цінних експонатів належать фотоапарат Zeiss Ikon Confessa, декілька сімейних світлин, дерев’яні тризуби, а також перстень та годинник.
Здавалося б, це звичайні речі. Однак вони певним чином мали стосунок до Степана Бандери. Всі ці експонати мають власну історію й дісталися до музею в різний спосіб. Наприклад, особистий фотоапарат Zeiss Ikon Confessa переданий онуком провідника ОУН із Канади. Ним Степан Бандера користувався в останні дні свого життя й на дозвіллі часто фотографував своїх дітей та дружину.
Дерев’яні тризуби стояли в кабінеті політичного діяча під час його проживання та діяльності у Мюнхені. Годинник Степан Бандера подарував владиці Української автокефальної православної церкви у США Петрові Коліснику 1947 року. Про це свідчить гравіювання на тильній стороні годинника: «П. К. від С. Б., 1947 р.». Цікаво те, що годинник досі справний. Перстень-печатка також був подарунком від Провідника ОУН Петрові Коліснику, нею він користувався як очільник Спілки визволення України. Отець Іван Боярчук, настоятель Української автокефальної церкви Святої Покрови у Чикаго, передав дерев’яні тризуби та перстень-печатку колишньому голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайлові Вишиванюку, адже це була остання воля владики Петра. Щодо годинника, то його було передано раніше.
Відкриття виставки «Незвіданий Степан Бандера» приурочили до 60-ї річниці з дня вбивства політичного діяча. Особисті речі провідника ОУН будуть розміщені в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби до 12 жовтня, потім їх перевезуть до Історико-меморіального музею Степана Бандери в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.
Оскільки більшість речей Степана Бандери було знищено різними окупаційними режимами, ця виставка становить особливу цінність. Через неї організатори виставки мали за мету розповісти щось досі невідоме про видатну постать України широкому загалу, насамперед молоді. Недарма Максим Рильський сказав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не годен пошани».
