Напевне, в майбутньому цей знімок, виставлений у соцмережі одним із захисників Донецького аеропорту, батьком шестикласника Нововолинської школи №7, стане експонатом музею. Отримавши від дітей подаруночки, зокрема й малюнки, українські військові тут же сфотографувалися з ними, щоб подякувати: все дійшло за призначенням. Наталія Венгрин, учителька математики цієї школи і керівник клубу «Патріот», каже, що має щастя бути поруч із найкращими дітьми! І діти, й дорослі об’єдналися для допомоги воїнам, які захищають нам мир. Вони опікуються всіма випускниками школи та батьками учнів, які були або зараз перебувають на фронті.
Клубом «Патріот» назвалися десь у жовтні-листопаді минулого року. Але Наталія Венгрин збирала дані про випускників, яких мобілізували на фронт або які пішли туди добровольцями, ще з літа. Вже у вересні зібрали допомогу для тих, хто був поранений у боях, а також у Слов’янськ, де перебували бійці Національної гвардії. Біда, яку приносить війна, каже вчителька, об’єднала всіх і підняла, зокрема у дітях, патріотичний дух. У перший день нового навчального року школа взяла участь в акції «Збережи квіти — врятуй життя бійців», коли замість витрат на букети зібрали кошти на допомогу пораненим у зоні АТО та на солодощі для передачі в госпіталь. У листопаді в школі вже з’явилася скринька для пожертв. Брали діти й участь в акції «Зігрій солдата», закупили 50 пар теплих шкарпеток, а наймолодші — учні 4-А класу , принесли три теплі куртки, шкарпетки, ковдри, рукавиці, спальник, каремат. Усе це було передано у волонтерський центр. Також виготовили патріотичні календарики, які могли придбати всі охочі, і таким чином зібрали ще майже 1300 гривень. Проводили у школі благодійну ярмарку, діти самі плели теплі шкарпетки для воїнів. Передавали на схід і креми від морозу, медикаменти від застуди, чай, шоколад. А до Дня святого Миколая подаруночками привітали 14 дітей, чиї батьки загинули на фронті або пропали безвісти... Зробили багато малюнків, своїми руками виготовляли для воїнів обереги — прапорці з бісеру.
Чоловік Наталії Венгрин, Сергій (за фахом вчитель математики, вони обоє закінчували механіко-математичний факультет Львівського університету), також служив на сході України. Коли повернувся, прийшов у школу поспілкуватися з учнями. І ви знаєте, каже Наталія, хлопці настільки вслухалися в кожне його слово, і коли сказав, що справжній чоловік має бути організований, у формі, підтягнутий, хлопці почали одягати піджаки і вирівнювати спини. Вчителька ж з класним керівником спостерігали за цим у кінці класу і тішилися, що їхні діти хочуть бути справжніми чоловіками! Після розмови з воїном на запитання: «Чи хочете ви служити в армії?» відповідь була по-дорослому мудра: «Воювати не хочемо, але служити в армію підемо, щоб готуватися для захисту своєї сім’ї та Батьківщини».
