Ситуація у полтавській школі знову загострила питання безпеки у школах. Нагадаємо, 6 вересня до школи №11 у Полтаві зайшла колишня учениця закладу – з арбалетом. Як повідомляє видання Коло.news, «19-річна дівчина пронесла до школи арбалет та поранила двох учительок: одну – в плече, а іншу – в руку. Травмованих жінок доставили до лікарні та надали медичну допомогу. Їхнім життям та здоров’ю нічого не загрожує». За словами речника полтавської обласної поліції Романа Грішина, нападниці будуть призначені психіатрична та низка інших експертиз, нині вона дає свідчення поліції.
Місцеві журналісти марно намагалися з’ясувати в адміністрації школи, як стороння особа потрапила до освітнього закладу. Натомість батьки розповіли у коментарях Коло.news, що здають кошти на охорону у школі. Раніше здавали гроші на встановлення відеокамер. Але тепер виникає питання у їхній ефективності, якщо ні відеонагляд, ні фізична охорона на вході не убезпечує заклад освіти від подібних інцидентів.
Дехто наводить паралелі із закладами освіти у США, де проникнення до шкіл терористів змусило переглянути систему безпеки у школах. Тут поліпшили електронні пропускні системи, збільшили штат охоронців, поставили додаткове огородження шкіл, запровадили щоденні візити поліцейським патрулем. А також запровадили курси розвитку емоційного інтелекту, щоб запобігати таким історіям, як у Полтаві, коли колишня учениця нібито через образи на вчителів у середній школі прийшла через кілька років із помстою (цей мотив наразі вивчається правоохоронцями).
Проте наявність охоронців у школі – це не гарантія безпеки для учнів та учителів. У ГО «Батьківський контроль» уточнюють, що коли батьки платять за охорону в школі, то сплачують за охорону шкільного майна, а не за охорону їхніх дітей або працівників школи. «Радимо вам подивитись зразки договорів про охорону фірм, що пропонують свої послуги закладам освіти, або договір, що укладений з вашою школою, якщо в ній вже є охорона, і переконатись в цьому. Завдання цих фірм – охорона майна, спостереження за діями третіх осіб, дотримання шкільного розпорядку, контроль відвідувачів. Недаремно Закон України «Про охоронну діяльність» чітко вказує, що договір охорони має бути укладений виключно з власником майна, адже воно і є предметом охорони», - коментують у «Батьківському контролі».
Навіть якщо у шкільному штаті є посада сторожа, то його завдання теж полягатиме в охороні шкільного майна, а не учнів. Тож виходить, ні камери нагляду, ні охоронці у формі не дають гарантії безпеки під час навчання. Освітній експерт Віктор Громовий зазначає у фейсбуці, що зараз закладам освіти потрібна шкільна поліція, яка б забезпечила надійну охорону всіх учасників освітнього процесу: «Я був директором гімназії, яка знаходилась у самісінькому центрі міста, і не раз виконував невластиві для працівника освіти функції вишибали... Якщо б та арбалетниця знала, що її відразу ж там застрелять, навряд чи захотіла б так розважитись».
Яка б проблема не виникала на рівні школи, головне – навчитися її вирішувати та запобігати у майбутньому. Три роки тому уперше в Україні якраз із цієї метою була проведена конференція «Безпека в сучасних закладах освіти від учня до вчителя» (планувалась як щорічна). Ще тоді представники Львівського державного університету безпеки життєдіяльності наголошували на тому, що у школах потрібно впроваджувати систему управління ризиками (небезпеками). Це дасть змогу максимально виявляти джерела небезпек, причини виникнення потенційних небезпечних ситуацій, максимально спрогнозувати ймовірність їхнього виникнення тощо. Що вдалося впровадити у школах із озвучених рекомендацій, логічно було б означити Міністерством освіти та науки цього року. Але поки що така конференція на рівні Міносвіти не анонсувалась.
