У квітні у Верховній Раді проголосували за зміни до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Екологи тоді тішилися, що Україна зробила суттєвий крок до гуманізації законодавства щодо захисту тварин. Еколог Катерина Полянська нагадує, що було змінено частину п’яту статті 25, за якою «забороняється використання тварин у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води». Закон став ще одним аргументом, чому частину дельфінаріїв в Україні взагалі треба закрити. Бо яка може бути морська вода у Києві чи, скажімо, Харкові?
Однак на середу, 17 червня, заплановано засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, на якому депутати мають розглядати знову зміни до Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження». Зміни стосуються... морської води, ці слова пропонується вилучити, а в реаліях — дозволити існування незаконних дельфінаріїв надалі.
Тож замість червоного світла для таких закладів може загорітися зелене. Адже законопроект із дозволом на утримання дельфінаріїв з будь-якою водою підтримує Міністерство екології. Виходить, експерти дарма сподівалися, що врешті закриють хлоровані в’язниці для дельфінів, як між собою називають дельфінарії. Варто згадати, скільки часу борються київські екологи за закриття дельфінарію «Немо», є навіть рішення суду, що мінімум рік тому його мали закрити для відвідувачів, але він працює, містом курсують маршрутки з його рекламою.
Заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк нагадує, що утримання дельфінів у дельфінаріях суперечить статтям 7, 8 та 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з якими умови утримання тварин повинні задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, а утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створено належні умови: є необхідний простір, температурний режим, вологість, природне освітлення тощо.
Однак дехто з природоохоронців вважає, що справа не лише в дельфінах, а й у тому, що серед нардепів є ті, хто відкрито лобіює діяльність незаконного бізнесу. Аби не допустити чергових змін до закону, екологи готуються до пікету під комітетом, також сподіваються на розголос проблеми і підтримку громадськості.
