На стіні Будинку культури Козятина з’явився портрет загиблого гвардійця Максима Олексюка. Ідея зберегти пам’ять про бійця у незвичний спосіб належить його близьким друзям — подружжю Злоцьких. Як повідомляє прес-служба Нацгвардії України, саме Ілона й Олександр збирали кошти на виконання робіт. Розписувала стіну художниця Поліна Каліновська, яка переїхала на Вінниччину з Криму. Вона вирішила додати до портрета бійця написи з іменами усіх військових із Козятина та району, чиє життя обірвалося на Донбасі під час затяжної російсько-української війни. Відкрили стінопис під час святкування 28-ї річниці незалежності держави.
«Я сміливо можу назвати Максима братом, він був дуже дорогою людиною для нашої родини, — розповідає Олександр Злоцький. — Надійний і справедливий. Таких небагато. Його найбільше вражало те, що робиться під час війни тут, у нас. Він не розумів, як так — там війна, там гинуть люди, а тут... Тому навіть не планував залишати службу, хотів продовжувати контракт, бо не зміг би залишити побратимів... Загибель Максима стала для нас всіх справжнім шоком. Інколи йду на кладовище і думаю, а чого я туди йду? Не віриться, що Максима нема вже серед нас, не віриться, що йду до його могили».
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сержанта Максима Олексюка посмертно нагородили орденом «За мужність» третього ступеня. Відповідний Указ підписав Президент України Володимир Зеленський. Посмертну нагороду сина отримала мати загиблого гвардійця Інна Фоміна. Орден матері героя вручив перший заступник начальника Західного територіального управління Нацгвардії полковник Сергій Скрипнюк.
Як писав «День» (№108-109, 2019 року), https://day.kyiv.ua/uk/article/vony-zagynuly-za-nas-cuspilstvo/zalyshyvs... боєць загону спеціального призначення полку «Азов» Максим Олексюк загинув у ніч на 7 червня 2019 року від прямого потрапляння артилерійського снаряду в бліндаж. Він та ще один боєць від поранень померли в лікарні. У календарі війни цей день значиться, як період перемир’я. Окупанти з російської зброї обстріляли позиції нашого підрозділу. Максима Олексюка поховали у Козятині. На той час йому було лише 23 роки.
