Її розробка почалася ще на початку 1990-х років за підтримки Європейського Союзу. Після численних вдосконалень і випробувань на АЕС RODOS (Real Time Online Decision System), або JRODOS (плюс Java — мова програмування) набула сучасного вигляду. Вона аналізує радіаційну обстановку в певному радіусі, визначає, чи є загроза для населення, та підказує варіанти дій. Система діє у більш ніж 20 країнах Європи, торік вона запрацювала у Китаї та Таїланді, цього року запуститься у країнах Південно-Східної Азії.
До українських умов RODOS почали адаптувати 2011 року. Система вже працює на чотирьох діючих українських атомних електростанціях. Не так давно розпочалася інтеграція з системами радіаційного моніторингу та контролю Чорнобильської АЕС.
За словами голови Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталія Петрука, цей симбіоз дасть можливість розширити майже вдвічі радіус контрольованої території та прогнозувати ризики і для районів, дотичних до зони відчуження. Ядерники розраховують, що така програмна підтримка зробить управління небезпечними об’єктами (зокрема, конфайнментом над 4-м енергоблоком ЧАЕС і сховищами радіоактивних відходів) простішим та ефективнішим. Легше буде і візуалізувати інформацію для медіа та населення.
«Бойове хрещення» система пройшла нещодавніми лісовими пожежами неподалік від Чорнобильської АЕС, а також під час проходу рутенієвої хмари з Уралу над Україною у вересні-жовтні минулого року. Спрогнозовані нею показники підтвердили дослідження мобільної лабораторії, яка брала проби по Київській області під час згаданих пожеж.
Окрім лісових пожеж, RODOS дає можливість аналізувати ситуацію та оперативно реагувати на смерчі та паводки. Сьогодні триває моделювання гідрологічної ситуації після осушення става-охолоджувача біля ЧАЕС. Це програмне забезпечення використовуватиметься й у Центрі прогнозування наслідків радіаційних аварій — нового підрозділу Українського Гідрометцентру. За словами його директора Миколи Кульбіди, центр цілодобово моделюватиме забруднення різних середовищ і взаємного впливу погоди та радіаційного фону. Але, наголосив Кульбіда, системі необхідно надати офіційний статус, щоб її можна було використовувати в екстрених випадках, а не просто для досліджень і навчань.
