«День» писав (№8-9 поточного року) про те, що за розпорядженням голови Вінницької ОДА в області створили робочу групу, яка має вирішити подальшу долю будинку Миколи Леонтовича у селі Шершні Тиврівського району. Вчора, 29 січня, члени комісії представили докази того, що збережена у селі будівля, найімовірніше, не має жодного стосунку до родини композитора.
«За результатами роботи в архівах були знайдені обстеження церков, які проводилися за дорученням синоду щодо їхньої фінансової та господарської діяльності. У одному з документів «Відомості Хресто-Воздвиженської церкви Вінницького повіту Подільської єпархії с. Шершні» ми знайшли інформацію про те, що священик володів землею площею в одну десятину — це трохи більше, ніж гектар, і розташованою довкола церкви. Тому виникають великі сумніви, що це дійсно будинок, в якому проживав священик Леонтович із сім’єю. Адже збережена будівля розташована досить далеко від церкви, яка, до речі, збереглася, — коментує завідувач сектору охорони культурної спадщини департаменту культури і мистецтва Вінницької ОДА Михайло Потупчик. — Водночас є свідчення українського історика Юхима Сіцінського в його фундаментальній праці «Церкви і приходи Подільської єпархії», що священицький будинок згорів у 1898 році. Тому можна припустити, що будинок, який зберігся до наших часів, наймовірніше слугував церковно-приходською школою, яка була збудована в 1867 році. Адже це видовжена хата, яка не схожа на житло того часу».
Солідарний з цією думкою і науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею Євген Тичук. Він каже, що збережений будинок — це глинобитна конструкція на дубових слупах та валькованих дилях. Таких у ХІХ столітті не будували.
«Маю припущення, що у 60-х роках минулого століття ця хата була перебудована начисто, обкладена цеглою зі зрубуванням зовнішнього шару глиняної обмазки. Будинок також був повністю перекритий, до торців зроблено прибудови, одна — точно з того боку, де будинок розвалений, а там, де функціонує пошта, є прибудова цегляна, — розповідає Євген. — Тобто хата була перебудована капітально, всередині зроблені цегляні простінки. Тому, якого року ця хата — сказати важко, але слідів пожежі на дубових конструкціях там немає. Отож, скоріше за все вона абсолютно заново, з нуля зроблена».
Щоб розібратися в ситуації, представники робочої групи планують звернутися за офіційним підтвердженням своїх напрацювань до фахівців Інституту історії Національної академії наук України. Більше того, будинок мусить знайти власника. На сьогодні він нічийний — без облікової документації — паспорта, історичної довідки та акта технічного стану.
А тим часом краєзнавці вкотре звертаються до активістів, які розкручують тему «невшанованого Леонтовича на Вінниччині», не спекулювати на авторитеті композитора.
