Сьогодні в Україні міста розробляють програми моніторингу та управління якістю повітря – в межах програми адаптації до змін клімату. Робота лише на початковому етапі. Активними є міста на сході та в центрі країни, де працює потужна промисловість. Цю роботу потрібно провести, зокрема, й у межах Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки Європа занепокоєна якістю повітря в Україні. Так, лише Київ раз-по-раз входить у десятку міст світу з найбруднішим повітрям. За даними ВООЗ, забруднене повітря щороку спричиняє вісім мільйонів смертей у світі, в Україні – близько 80 тисяч.
У Дніпропетровській та Донецькій областях реалізується проєкт «Чисте повітря для України» (втілюється неурядовими організаціями «Арніка» з Чехії та EcoСity з України). Мета проєкту – обмін досвідом між чеськими та українськими колегами щодо створення програми моніторингу управління якістю повітря. За словами чеських фахівців, ситуація в Україні їм нагадує те, що було в Чехії 20 - 30 років тому.
- За рівнем забруднення повітря Україна є найбільш проблематичною в цьому плані державою в Європі. Це пов’язано з промисловістю, автотранспортом, спалюванням викопного палива тощо, - зазначив голова чеської ГО «Арніка» Мартін СКАЛЬСЬКИЙ. – Хоча Чехія є дуже маленькою країною, але наша промисловість за напрямами дуже схожа до української: це вугілля, теплоенергетика, металургія, коксохімія. Тому маємо ті самі джерела забруднення і схожі проблеми. Але в нас ситуація за останніх 30 років змінилася радикально. Ми не можемо сказати, що є «чистою» країною, та в порівнянні з тим, як було 20 - 30 років тому, ситуація зовсім інша. Головні зміни стосуються законодавства, активности громадськости та місцевих жителів.
Що планується робити в Україні? За словами експертки ГО «Екодія» Марини РАТУШНОЇ, у містах та областях потрібно насамперед розбудувати мережі моніторингу якості повітря. Надалі має бути фінансування станцій моніторингу та оцінка результатів, за тим – плани поліпшення якості повітря.
- Щоби міста й області не починали з нуля і бачили, як це було в Європі, ми проаналізували досвід Польщі, Словаччини, Німеччини, Італії та Швеції. Ним поділимося з областями. Корисний досвід для України в тому, що міста можуть об’єднуватися й розробляти спільні плани покращення, можуть підсилювати одне одного, - розповіла Марина Ратушна.
Щодо роботи на державному рівні, то, за словами фахівців, в Україні слід запустити системний європейський аналіз якости повітря. На жаль, фахівці констатують, що на рівні місцевих громад проблема виникає з тим, що у владі представлені «делегати самих забруднювачів», які не зацікавлені в контролі за якістю повітря.
- Моніторинг має вдосконалюватися. Поки з цим справляється лише громадський моніторинг, - сказав Єгор ФІРСОВ, голова ГО "Офіс довкілля". – Якщо говоримо про східні регіони, то моніторинг покладено на місцеве самоврядування. Але представництво в місцевих радах, як правило, є делегатами від самих забруднювачів. Тому й немає такого екологічного лобі…. На жаль, у місцевих жителів немає бажання знати, чим вони дихають, громадська активність – дуже низька. Вони змалечку звикли до такого стану. Щоб запустити адекватний моніторинг, нам потрібна методологія, кадри, координація між центральною і місцевою владою. Також є старі проблеми щодо стандартизації та вимірювання якости: деякі норми в нас діють ще з радянських часів.
-
Фахівці наголосили, що великою є роль Міндовкілля, яке має організувати систему моніторингу по всій Україні. І особливо наголосили на активності місцевих жителів, які мають лобіювати зміни.
