Війна на сході України триває вже другий рік. Саме тоді, у 2013 році ми переконалися у справжніх планах президента РФ щодо України. Проте і досі, для широкого загалу, залишається маловідомим той факт, що зародження Росії як авторитарної держави почалося ще у 2001 році. «Знаєте, може ви там щось і побачили, але я дивлюся в його очі і бачу КГБ», - згадав про Путіна у коментарі ВВС Колін Пауелл, державний секретар США. Той образ, який помітили ще у далеких 2000-х не зник, а з кожним воєнним конфліктом і перевиборами президента лише вкорінювався у Росії. В 2012 році британська телекомпанія BBC показала резонансний чотирисерійний документальний фільм “Путін, Росія і Захід”. Як наголошується в анотації до фільму, його мета – дати проміжні підсумки перебування на посту президента і прем’єр-міністра Росії, «який, як видається ймовірним, у березні 2012-го буде знову обраний президентом Росії»…
Перша серія стрічки, яку і було продемонстровано сьогодні - «Прихід до влади», починається із зустрічі Путіна з Джорджем Бушем у травні 2001 року. Саме тоді прозвучала знаменита фраза останнього про те, що глянувши російському президентові в очі він відчув його душу. У цей рік Путін виходить на політичну арену та заявляє про себе як про сильного, амбітного лідера, який згодом приведе до краху демократичний режим у Росії…
ВРАЖЕННЯ
Наталя ШИМКІВ, студентка Львівського національного університету імені І. Франка:
- Фільм є надзвичайно потрібним та актуальним у наш час. Ми повинні розібратись у минулому Путіна, для того щоб розуміти чому він діє так зараз. Зокрема тут показано конфронтацію Путіна і Ходорковського. Арешт останнього розширив владу Путіна, про що свідчить відхід багатьох ідейних реформаторів із російської влади, і це, власне, було початком кінця демократії у Росії. На час створення стрічки Росія вже заявила про себе як про агресора в Чечні, Абхазії та Південній Осетії. Напевно в той час навіть думка про війну між Україною та Росією видавалася абсурдною. Але всього через рік після випуску стрічки Росія Путіна показала своє справжнє обличчя.
Наталія БЕЗВОЗЮК, студентка Одеського національного університету імені І. Мечникова:
- Такі стрічки дуже важливі для сучасного населення, особливо молоді. Вони допомагають заповнити прогалини у історії, не лише Росії. На початку першого президентства Путіна мені було лише 5 років, і багато важливих подій пройшли повз мене. Документальна стрічка заповнює прогалини в моєму розумінні Росії, діяльності її президента – ті знання, які не дала мені історія у школі. В першій частині фільму були розглянуті ключові події на міжнародній арені початку XXI століття та внутрішні проблеми РФ. Після перегляду в мене з’явилося більш цілісне уявлення про сучасні взаємини Заходу – США та Європи – з Росією. Окрім того, стало зрозумілішим, як Путін прийшов до створення авторитарного режиму правління, як він боровся з олігархами і тим самим став лідером в своїй країні. Чекаю на перегляди трьох інших частин стрічки, щоб ще більше поглибити свої знання.
Наталія ПУШКАРУК, студентка Київського національного університету імені Т. Шевченка:
- Фільм "Путін, Росія і Захід" є дуже фактологічно ємким. Він включає в себе найголовніші етапи в існуванні та розвитку Росії після його сходження на пост президента. А також вплив найбільш резонансних для світу подій на політичну ситуацію в країні, зокрема - теракти 11 вересня 2001 року, війна в Чеченській республіці та спроба позбавити Ірак можливої зброї масового ураження. Проте найцікавіша сторінка - справа, пов’язана з російським бізнесменом, власником компанії "ЮКОС" Михайлом Ходорковським. А особливо вражає, що він фактично знаючи про загрозу, сказав відкрито і без страху про неймовірний масштаб корупції в Росії, який за його словами досяг колосального рівня у 30 млрд. доларів. Приємно зрозуміти, що в Росії завжди існували люди, які боролися за демократію. Ця справа ще не повністю для нас зрозуміла, проте наявність в Росії людей, які готові говорити інакше дає надію на зміну ситуації.
Марія ГЕНИК, студентка Одеського національного університету ім. І. Мечникова:
- Гадаю, стрiчка допоможе нам краще орiєнтуватися в мiжнароднiй полiтицi, а також у внутрiшньому життi РФ. Сподобався епiзод про бiйку й блокування трибуни у росiйському парламентi пiд час прийняття земельного кодексу у 2000 роцi. Зараз у Думi такого не побачиш – залишилися слухнянi функцioнери.
