На засіданні постійної комісії Луцької міської ради з питань освіти, науки і культури пролунала пропозиція демонтувати на Меморіалі пам’яті плити з іменами партійних керівників і кегебістів». Висловив її голова громадської організації «Пам’ять Волині» Володимир Засєкін, виступаючи від імені братства ОУН-УПА, організації політв’язнів і репресованих, Ліги українських письменників, асоціації козацьких стрілецьких братств України. Вони вимагають «демонтувати на шпилі знак ордена Перемоги як свідчення окупації України сталінською імперією, ліквідувати камінні плити, на яких викарбувані імена вбитих вояками УПА партійних керівників та кегебістів, які були виконавцями терору проти волинян, ліквідувати меморіальні плити загонам червоних партизан, бо вони не були визволителями Волині від німецько-фашистських окупантів. Фактично, це були банди терористів, які грабували місцеве населення, ґвалтували і вбивали селян та палили волинські села, виступаючи проти національного відродження України». Відповідне звернення просять спрямувати і в Міністерство України з питань освіти і науки України.
Це вже не перша така спроба громадськості переписати, образно кажучи, історію. Меморіальний комплекс спорудили у Луцьку 1977 року на місці колишнього кладовища, де були поховані поляки та німці, які загинули у минулих війнах. Власне більшість могил тоді просто зрівняли із землею. Кілька років тому громадськість домоглася і зміни назви Меморіалу. Він був Меморіалом вічної слави, а став Меморіалом пам’яті. Тут з’явилася стела у пам’ять про виселених з рідної землі українців Холмщини та Підляшшя, тут поховано і Героя Небесної Сотні Василя Мойсея.
КОМЕНТАР
Ігор ЛЕВЧУК, історик, краєзнавець:
— «Фаріонщина»— зараза вкрай чіпка. Під патріотичними гаслами боротьби з тоталітаризмом у Луцьку вперто нищать Меморіал Вічної слави— пам’ятку національного значення, один із найкращих меморіалів на пострадянському просторі. Тепер, «під шумок» війни, хочуть позбивати з плит нагороди Великої Вітчизняної війни і прізвища людей, які нібито пов’язані з КДБ... І все це робиться в місті, де «мером» і досі є колишній секретар обкому КПСС і міському ВЛКСМУ. А областю нині керує інший секретар тієї ж партійної структури. Чомусь це абсолютно не заважає нашим «патріотам» кляньчити в них гроші, дерибанити край і обмінюватись компліментами. Історія в нас не чорно-біла. Вона багряна від крові, яку лили ріками всі. Не варто її чіпати фанатичними руками. «Фаріонщина» породила війну в головах на сході. Старечим дідам не варто баламутити сьогодні воду, за яку вмиратимуть молоді. Історію варто сприймати такою, якою вона була. А ось висновки з неї слід робити правильні.
