Учора близько 1,5 тисячі осіб провели акцію протесту біля будівлі парламенту. Збори відбувались мирно. Перед будівлею парламенту вишикувався кордон правоохоронців.
Серед мітингувальників були представники «кредитного майдану», які вимагали від нардепів і присутнього в Раді міністра фінансів Наталії Яресько вирішити проблему валютних і гривневих вкладів і позик.
Активісти від профспілок вимагали переіндексації заробітних плат і пенсій, зниження вдвічі ціни на газ для населення, забезпечити робочими місцями безробітних і молодь. У понеділок ці ж умови вони передали керівництву Ради й КМУ. «До уряду ми висунули ультиматум: якщо уряд не відреагує негайно... тоді профспілки закликатимуть усе населення України, всі соціальні прошарки до загальноукраїнського страйку», — пояснив голова Конфедерації вільних профспілок Михайло Волинець.
Першими відповідь отримали профспілки. Індексація можлива не раніше 1 грудня, заявила з парламентської трибуни Яресько.
Пояснень для банківських клієнтів виявилося ще менше. Про їхню проблему «забули» в Раді, як і про обіцянку винести на розгляд парламенту на третє читання законопроект про реструктуризацію валютних кредитів. Чому так вийшло, «День» поцікавився у секретаря парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності Максима Полякова. «Це особиста відповідальність спікера Гройсмана. Банківський комітет законопроект підтримав і передав спікерові...» — пояснив він. За його словами, у влади немає бажання розв’язувати цю проблему. Хоча масштаби її не такі вже й великі, впевнений депутат. Зараз не реструктуризованими є всього 15% усіх валютних вкладів, говорить він. Щоб закрити це питання, необхідно, запевняє Поляков, за різними оцінками до 7 мільярдів гривень. Для розв’язання депозитної проблеми найближчим часом депутат обіцяє подати в Раду законопроект, що дозволяє викупляти з певним дисконтом проблемні депозити й гасити ними кредити.
Народний депутат, член парламентського комітету з питань фінансової політики й банківської діяльності Павло Різаненко в розмові з «Днем» зазначає, що згоден з мітингувальниками й проблеми банківських вкладників треба розв’язувати. Проте слід розуміти, говорить він, що пропоновані варіанти не реалістичні. «Валютні кредити видані з грошей вкладників. Зміна вартості позик, будь-яка їх реструктуризація або конвертація передбачає зміну вартості», — пояснює нардеп. Це призведе до того, що різницю мають сплатити банки, але у них зараз збитки. Отже, розплачуватимуться вкладники. «Вони вже платять тим, що близько 60 банків за два роки виведено з ринку й клієнти не можуть отримати свої гроші. Тому вимоги вкладників і позичальників взаємоконфліктні», — пояснив Різаненко. Як компроміс він пропонує дати кредитну відстрочку позичальникам (до моменту стабілізації банківської системи), при цьому знайшовши варіант для вкладників, щоб вони не квапилися знімати свої гроші.
