Відомості з відкритих інформаційних джерел свідчать, що Волинська область у співвідношенні числа загиблих під час неоголошеної війни на сході України до кількості населення очолює сумний список областей із найбільшими військовими втратами. Коли у квітні автори збірника «Волинський Пантеон» Олександр Дем’янюк та Геннадій Гулько представляли його перше видання, то у ньому містилися розповіді про 94 загиблих волинян. А нині тут вже розповіді про 105 воїнів, загиблих 2014 року. А загалом цифра втрат Волині, разом з 2015 роком, становить майже 150 осіб.
Книжку «Волинський Пантеон» представлено у Волинському краєзнавчому музеї. Бо це вже наша, хоч і печальна, але історія. Водночас аналіз розповідей про загиблих свідчить, що ця неоголошена війна — то війна не всього суспільства, а окремої його частини. Немає у списках загиблих волинян дітей і родичів місцевого істеблішменту як владного, так і політичного. Небагато тут бізнесменів і працівників престижних професій. Якщо не враховувати військових із професійним статусом (офіцери і контрактники), то більшість загиблих волинян — це діти простого сільського і міського населення. Автори видання ставлять і питання про стан популяризації сучасної військової героїки у засобах масової інформації серед молоді й школярів, їх виховання на прикладах життя та військового подвигу загиблих воїнів. Аналіз публікацій у місцевій волинській пресі переконує, що факти «забудькуватості» щодо окремих героїв притаманні багатьом районам. Вочевидь, не все можливе здійснено для популяризації їх героїчних вчинків місцевою владою, бібліотечними працівниками, педагогічними колективами шкіл тих населених пунктів, де проживали загиблі воїни.
