Яким ми бачимо майбутнє Європи? Чи є альтернатива європейській інтеграції для України? Навколо цих питань точилися дебати 10 жовтня в Інституті міжнародних відносин. Дискусія була частиною ініціативи Центру «Нова Європа» з підготовки візії Нової Європи з позиції України.
Аналітики Центру наголосили на тому, що Європа зараз потерпає від багатьох проблем, які вимагають ефективної реакції. Вихід Великої Британії з ЄС, зростання рейтингів популістів, стрімка міграція та без пекові загрози – над вирішенням цих питань уже міркують європейські лідери. Як наслідок, ЄС очікують великі реформи, до яких має долучатися і Україна.
«Що ж Україна може зробити для того, щоб відчувати себе і бути своєю для ЄС. Усі думають, що це завершити усі реформи довести до кінця Угоду про асоціацію. Але Угода – це лише перший етап до зближення з Європою – і це не фініш, а саме старт. Для багатьох українців європейська інтеграція є питанням добробуту і матеріальних цінностей, але потрібно розглядати і ціннісний блок. Саме цінності є такою ланкою єднання, яка допоможе нам у дискусії з європейськими партнерами», – говорить молодший аналітик Центру «Нова Європа» Тетяна Левонюк.
Найпалкіша дискусія розгорнулася навколо пошуку альтернативного курсу для України та певних євроскептичних запитань. Учасники обговорення звернули увагу на те, що Україна може стати ресурсним придатком Європи, однак спікери запевнили, що все залежить від того, як запрезентує себе держава.
«Розмови про сировинний придаток – це є ознака меншовартості. Це комплексна проблема, недовіра своїй державі і острах того, що прийдуть ті, хто нас обкрадатиме. Якщо ми подивимось на ліс, чи бурштин, чи інші якісь ресурси, то їх незаконно використовують самі ж українці. Люди, які роблять це, ставлять питання власного економічного добробуту вище за інтереси своєї громади. Сьогодні ти вирубав ліс – завтра повінь підтопить будинки, добуваєш бурштин – винищуєш родючі землі. Якщо ми не захочемо стати сировинним придатком, то ми ним і не станемо. Тим паче, що економіка майбутнього вимагає технологічних ресурсів та ІТ-сектору», – висловився Володимир Гушулей, член Асоціації випускників Коледжу Європи.
На заході також була представлена збірка есеїв українських інтелектуалів «Нова Європа». Два примірники книги отримали автори найкреативніших ідей на тему «Який внесок може зробити Україна у розбудову Нової Європи?». Учасники запропонували концепцію субрегіональної кооперації між Грузією, Молдовою та Україною для того, аби стати більш сильними та конкурентними для майбутнього вступу в ЄС. Друга ідея полягала у досить простій істині – нову Європу доповнюватиме і робитиме сильнішою стійка демократія в Україні та інтелектуальний потенціал нашої країни.
