Близько 3% від усієї площі країни можуть становити самосійні ліси. Це орієнтовні дані, які експерти отримали на основі аналізу супутникових знімків Global Forest Watch. За іншими прогнозами, ліси, що виросли, приміром, на покинутих землях сільськогосподарського призначення, можуть становити 1% від загальної площі країни. У будь-якому разі для початку ці самосійні ліси треба виявити, взяти на облік, закріпити законодавчо їхній юридичний статус та управляти ними за тими ж принципами, що стосуються державних лісів.
Це, так би мовити, фінальний етап тієї роботи, над якою почали працювали експерти МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) спільно з Міндовкілля, Держлісагентством та екологічним парламентським комітетом. Оскільки зараз уряд готує нову стратегію управління лісами до 2035 року, фахівці пропонують врахувати у ній проблеми самосійних та комунальних лісів. Передусім радять провести інвентаризацію необлікованих лісів у всіх областях з використанням сучасних ГІС-технологій. Далі — забезпечити правдиве відображення інформації про наявність самосійних лісів під час інвентаризації сільськогосподарських земель та встановити обмеження для їхнього використання. Також фахівці рекомендують спростити процедури зміни категорії покинутих сільськогосподарських земель та передачі необлікованих лісів у користування державним чи комунальним лісогосподарським підприємствам.
«Коли кажемо про самосійні ліси, ідеться переважно про колишні сільськогосподарські землі, які були покинуті у 1990-х роках, оскільки вони стали малородючими і їх не було ефективно обробляти. Тож треба ввести у законодавство термін самосійних лісів, розробити механізм, як вирощувати ліс на цих землях. Дехто навіть пропонує впровадити термін агролісівництва, щоб на сільськогосподарських землях можна було вирощувати ліс, — пояснює еколог ЕПЛ Богдан КУЧЕНКО. — Попередньо є домовленість із представницею екологічного комітету Юлією Овчинниковою, що разом будемо готувати законодавчі зміни, які дозволять зберігати самосійні ліси. Тому перший крок — інвентаризація. Другий — аби ці ліси зберігалися і використовувалися в першу чергу для лісового господарства. У нас постійно кажуть про те, що потрібно збільшувати показник лісистості, наразі в Україні один з найнижчих показників у Європі — 16%, але насправді є самосійні ліси, які становлять мінімум 1% від площі держави. Якщо всі ці ліси включимо до лісового фонду, то без будь-яких витрат на висадження лісу автоматично збільшимо лісистість».
Нагадує еколог і про екологічну значимість лісів, що виросли самі по собі: «Оскільки їхні ділянки часто є досить великими, вони з’єднують масиви лісів, які були в минулому фрагментовані. Зменшення фрагментації дозволяє відновити певні шляхи міграції видів тварин. Це важливо для збереження клімату та біорізноманіття».
