...Мене вражає розважливість поглядів кореспондентів «Дня», яких жодним політичним піар-менеджерам, що так уміло застосовують психологічні трюки до народу, не вдалося задурманити.
«Екстракт 150» має бути настільною книжкою не лише кожного компетентного журналіста (як слушно зауважила Лариса Івшина), а й, на мою думку, будь-якої людини, що хоче гордо називатися Українцем.
Прочитавши всі знакові статті, що вміщені у книжці, я ще раз пройшлася хронологією подій в Україні з 1997 до 2009 року, осягнула часопис частини новітньої історії України, її злети й падіння крізь призму поглядів та переконань глибоко мислячої, передової спільноти людей. Це дало мені змогу багато чого переосмислити, обдумати і на основі викладених на сторінках думок сформувати власне ставлення до ситуації в державі, адже на час деяких публікацій я ще була маленькою, наївною людиною, яка особливо не переймалася суспільно-політичним життям у країні.
Ліна ТИМОЩУК, студентка Національного університету «Острозька академія», учасниця Літньої школи журналістики «Дня»-2010
***
...Дехто глибоко переконаний, що відвідування опери, театру, читання класиків давно віджили себе й нікому зараз не потрібні. Але такі люди не розуміють, що та сама класика, якій уже сотні років, — чи не найактуальніша річ сьогодні. У ній — тільки іншими героями та епохами — описане наше життя. Вона навчає нас боротися так, як боролися люди в той час — за себе, свій народ, свою державу. Чому, здобувши незалежність, ми не використовуємо власного потенціалу й досі пасемо задніх? Кажу не лише про економічний аспект України. Я маю на увазі ще й те, що ми стоїмо на останніх позиціях навіть у кількості патріотів. А їх справді мало, адже постояти на якомусь мітингу й покричати, що я — українець, та при цьому не знати, хто такий Євген Коновалець... На мою думку, «Екстракт 150» порушує теми саме такого нерозуміння українцями своєї країни.
Аліса ГОРДІЙЧУК, студентка Національного університету «Острозька академія», учасниця Літньої школи журналістики «Дня»-2010
***
Це не лише колекція найкращих матеріалів за період існування «Дня» (хоча вже навіть цей факт має неабияку вагу). За цією книжкою, що широко охопила багатогранне життя, проблеми, переживання та радощі українців, можна здійснювати діагностику нашого часу, малювати інтелектуальну карту України.
Для мене як для людини, яку дуже приваблює фотожурналістика, найцікавішими були матеріали з розділу «Маршрут №1». Адже вони спонукають не просто дізнаватися більше про свою ж таки країну, а й створювати свої фотомемуари. Наприклад, читаючи про Чигирин, Переяслав-Хмельницький чи Сквиру, одразу пригадую свої численні поїздки старовинними містами, замками, фортецями та просто мальовничими місцями України, коли так хочеться зберегти цю частинку історії за допомогою мистецтва фотографії.
Одна з велетенських проблем українців у тому, що вони не усвідомлюють до кінця (чи, може, й не хочуть усвідомлювати), наскільки мальовнича й багата їхня країна, не виходять за межі свого тісного світу з його буденно-одноманітною сірістю, втрачаючи уявлення про прекрасне та вміння його помічати. Саме матеріали газети «День» розширюють межі індивідуальних світів якщо не візуально, то хоча б у наших роздумах.
Ярослав МІЗЕРНИЙ, студент Національного університету «Острозька академія», учасник Літньої школи журналістики «Дня» 2008 і 2010 років
***
...для мене це не просто ще одне видання інтелектуальних вершків улюбленої газети. Це те, чим я пишаюся. Це те, що в першу чергу показую своїм гостям. Це те, до чого я звертаюся, коли мені хочеться відволіктися від буденності. Це те, що я тримаю в руках, коли не вистачає чогось високого, морально красивого. Це те, до чого я росту і прагну. Це — мій малесенький внесок у газету «День». Адже у другому томі «Екстракту 150» опублікований матеріал «Список Анни» — мій лист у газету, що змінив моє життя.
Анна ВАКУЛЕНКО, студентка Національного університету «Острозька академія», учасниця Літньої школи журналістики «Дня»-2009
***
Видання «Екстракт 150» витримане в найкращих традиціях газети «День». Найперше, що вражає в книжці, — це «присутність» української еліти... «Екстракт 150» ще раз підтвердив, що «День» і головний редактор Лариса Івшина беруть курс передусім на людей — можливо, маловідомих, але чесних і непохитних.
Євгенія СОХАЦЬКА, професор Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, голова Всеукраїнського товариства Івана Огієнка
***
...Антологія знакових статей «Екстракт 150» репрезентує, за моїми підрахунками, майже вісімдесят авторів. Серед них, що ви, напевне, вже знаєте, чимало відомих імен, які постійно з’являються на сторінках газети — історики, філософи, філологи, культурологи, дипломати, журналісти, краєзнавці...
Похвально, що авторські персоналії також представлені у цьому збірнику багатьма цікавими маловідомими іменами. Цей хор голосів, різних як за своїм визнанням у новітній українській історії, так і за творчими принципами відображення буття, знову зазвучав потужно й сильно.
Юрій КИЛИМНИК, експерт Центру рейтингових досліджень «Еліт-Профі», кандидат філософських наук
***
...Віддамо належне київському «Дню», де не чухають потилицю і не посипають голову попелом, а «пруть» плуга та ще й спонукають до повсякденної праці інших задля людських, демократичних, а отже — європейських цінностей. Бо, як продовжує показувати життя, «той жаль, оті тяжкі зітхання» кардинально не змінюють у позитивний бік ставлення українців ні до ще не любої для багатьох власної держави, ні до самих себе. Постійно протидіючи цій біді, газета робить те, що й має робити періодичне видання: подає яскраві матеріали, спрямовані безпосередньо до розуму й серця земляків щодо нагальної необхідності побудови громадянського суспільства. А потім іде ще далі, почасти передруковуючи найкраще з попередніх номерів, та поступово створюючи бібліотечку книжкових видань, — знову таки, на основі власного доробку.
Новий двотомник книжкової бібліотеки «Дня» — під промовистою назвою «Екстракт 150» — чергове тому підтвердження. Те, що інтелектуальний продукт, який вдало готує колектив «Дня» протягом останніх майже тринадцяти років, не псується, приносить користь суспільству і не бажає зникати у сміттєпроводах за кілька днів, довело саме життя.
Федір ШЕПЕЛЬ, журналіст, літературознавець
***
...Щоранку людина купує газету, і хоча вона гортає її між тістечком та кавою, але таким чином щоденно відбувається органічне входження багатьох елементів культури у свідомість європейського громадянина. «День» є своєрідною фантасмагоричною — з огляду на наші умови — «лабораторією» європейського мислення, яка здобулася на цей триєдиний синтез політики, соціології та культури. Але ця газета народилася і розвивається не в умовах західноєвропейських, де фактично проблем із розвитком культури ніколи не було і де держава завжди дбала про розвиток культури. Становлення цієї газети відбувається в умовах цілковитого культурного варварства наших пострадянських державних, культурних та інших інституцій...
Зараз не йдеться про колір політичних діячів, бо будь-який колір стає кольором культурного обману, кольором культурної безграмотності — в умовах, коли витрачаються божевільні гроші на риторичні балачки, і де останньою інстанцією, про яку думає держава, є культура. «День» є творцем інтелектуальної журналістики в умовах цілковитого культурного варварства.
Можна сприймати «День» виключно як газету, але насправді це є інтелектуальна «лабораторія». Що в ній, на мою думку, особливо цікаве — це поєднання журналістики та історіографії. Особисто я ще декілька років тому не уявляла собі, що буду друкуватися в газеті...
Але «День» зі своєю надзвичайно ефективною формулою сьогодні став найефективнішим інструментом поширення наукового знання. Те, що «День» робить у плані реконструкції історичної пам’яті, ми досі не можемо оцінити відсторонено, адже є учасниками цього процесу.
Я гадаю, що за кілька років роль «Дня» буде оцінена. Бо побудова історичної пам’яті — це не просто подача сумної інформації, це побудова певної етики стосунків з існуючим знанням.
Оксана ПАХЛЬОВСЬКА, професор Римського університету «Ла Сап’єнца», науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
