Судовий процес у справі «Гонгадзе — Подольського», який наразі триває в Апеляційному суді Києва, має всі підстави стати показовим прикладом для вивчення у вищих навчальних закладах, де готують майбутніх юристів, адвокатів, суддів. Різні інтереси, типи поведінки, прояви характерів, юридична боротьба, присутність політики і драматична історія довжиною в п’ятнадцять років — роблять цей процес одним із найгучніших і найпоказовіших у світі. Дуже важливо засвоїти дисципліни, які викладають у вишах, але не менш важливим є подивитися на прикладі згаданого процесу — як окремими сторонами судового засідання деформуються професії.
8 червня суд продовжив засідання у справі. Минулого разу після тривалих дискусій між суддівською колегією і потерпілим Олексієм Подольським, головуючий суддя таки задовольнив клопотання Подольського і направив його в Генпрокуратуру для перевірки неправової поведінки судді Печерського райсуду Києва Андрія Мельника. Але Генпрокуратура в черговий раз не побачила підстав для внесення кримінального впровадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І знову відповідь надійшла не від генпрокурора, як того вимагала сторона потерпілого, а від його підлеглих (навіть не на рівні заступників).
«Це не відповідь Генеральної прокуратури, а черговий фарс і намагання напустити туману, — заявив Олексій Подольський. — Але ми хочемо до цього питання повернутися після того, як внесемо наші клопотання зараз — ще на стадії підготовчого етапу. Я прошу мого представника Олександра Єльяшкевича їх оголосити».
Далі стороною потерпілого у справі було заявлено 8 клопотань, які мали сенсаційний характер. Вони стосувалися виклику до суду як свідків колишнього президента Леоніда Кучму, екс-спікера Верховної Ради Володимира Литвина, колишнього главу Адміністрації Президента Віктора Медведчука, суддю Печерського районного суду Андрія Мельник і колишнього народного депутата Григорія Омельченка. Крім цього, потерпілий вимагає допитати в суді як свідків політиків при владі — Президента Петра Порошенка, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, генерального прокурора Віктора Шокіна.
До кожного з клопотань Олександр Єльяшкевич і Олексій Подольський навели докази необхідності допиту в суді саме цих людей. Наприклад, Єльяшкевич пояснив, що нинішнього главу держави потрібно допитати як свідка, аби з’ясувати питання, чи давав Петро Порошенко доручення чи усні вказівки, перебуваючи на посаді секретаря РНБОУ у 2005 році та на посаді президента України у 2014—2015 рр., правоохоронцям та суду щодо розслідування справи вбивства Гонгадзе, насильства над Подольським та замаху на життя Єльяшкевича.
Клопотання були поставлені на обговорення сторін судового процесу. Так, представники державного обвинувачення заявили, що доказів вини Пукача зібрано достатньо і вони були підтверджені під час винесення вироку Печерським судом. Тому немає необхідності допитувати у цій справі інших осіб. «Клопотання заявлені потерпілою стороною не підлягають задоволенню», — заявив прокурор.
Проти задоволення клопотання також виступила представниця Мирослави Гонгадзе — Валентина Теличенко. «Всі обставини фальсифікації цієї справи — це інші обставини аніж ті, які стосується обвинувачення Пукача. Тому вони мають розглядатися окремо. Сьогодні говорити про свідків передчасно. Треба спочатку перейти до розгляду апеляційних скарг по суті, тому на цьому етапі потрібно відмовити потерпілому і його представниками в задоволення клопотань».
«Суть моєї апеляції стосується того, що суддя Мельник сфальсифікував процес в Печерському суді, — коментує «Дню» Олексій Подольський. — А через викриття цих свідків і допиті їх у суді, ми якраз і хочемо довести, що суд в першій інстанції був сфальшований, а отже Апеляційний суд має прийняти рішення про нове судове розслідування, де будуть існувати мотиви злочину Пукача, тобто ми будемо доводити, що він виконував замовлення Кучми і Литвина».
Після консультацій в дорадчій кімнаті, суддівська колегія ухвалила рішення перенести засідання на 12.00, 9 червня, для того, щоб опрацювати подані Олексієм Подольським клопотання про виклик до суду свідків.
