Фонди Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького поповнилися дуже цінними архівними матеріалами, які оповідають про легендарного кошового отамана Івана Сірка. Всього до фондів музею надійшло три цікавих документи. Серед них — рукописний текст академіка Д. Яворницького про Сірка, який він готував для монографії «Запорожье в остатках старины и преданиях народа»; звіт старшого наукового співробітника історичного музею Л. Крилової щодо розкопок могили кошового отамана, які були проведені 23 — 24 листопада 1967 року, а також ортопедична експертиза останків Сірка, яку здійснив завідувач кафедри травматології та ортопедії, професор О. Лоскутов. Саме останній документ є найбільш цікавим тому, що він дає уявлення про фізичні особливості Івана Сірка. Зокрема, аналіз кісток дозволив на підставі антропометрії гомілки зробити висновок, що легендарний кошовий був фізично міцною та високою, як на ті часи, людиною. Його зріст був 180 — 185 см, чоловік мав сильні руки, зокрема, праву кисть, яка добре збереглась. Вдалось виявити, що у Сірка, якій все своє життя воював, було чимало переламів. Вірогідно, ударом булави йому було пошкоджено груди, а на правій гомілці колись був перелам. Цікаво також, що, за висновком вчених, у дитинстві Сірко страждав на легку форму рахіту — це було поширеним захворюванням серед дітей із бідних родин через погане харчування.
Як розповіла директор ДНІМ Надія Капустіна, передані музею документи досі зберігалися у відомого дніпровського ортопеда, професора О. Лоскутова, який колись проводив експертизу останків запорізького отамана. Співробітник музею Олександр Старик припускає, що могилу отамана, судячи з усього, було колись пограбовано. Тому речі та кістки Сірка збереглися не повністю.
Сучасна могила кошового отамана Війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка міститься в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Після будівництва Каховського водосховища вона опинилася на березі водоймища і була під загрозою затоплення. У квітні 1967 року місцева влада прийняла рішення про перенесення останків і доручила розробити проект впорядкування могили і пам’ятника на новому місці. Останки отамана перенесли на курган-дозорець, розташований на околиці Капулівки. Тоді ж вченими було вилучено череп Сірка для відтворення його зовнішнього вигляду та скульптурного портрета спеціалістами Інституту етнографії АН СРСР у Москві. Череп Сірка ще двадцять років зберігався у Москві, а потім... у сейфі відділу культури Нікопольського райвиконкому. За наполяганням громадськості його повернули у могилу Івана Сірка лише влітку 2000 року.