Лісові пожежі, збільшення кількості безпритульних тварин та вплив вуличної дезінфекції на міські екосистеми — це топ-теми, які наразі обговорюють екологи і зоозахисники. Здавалося б, різні проблеми, але всі є наслідками людської безвідповідальності, і ось вони загострилися на тлі боротьби з коронавірусом.
ВИКЛИК ПЕРШИЙ — ПОЖЕЖІ
Коли науковці cтверджують, що з такими темпами підпалів до осені Україна вся вигорить, біжать мурашки по шкірі. Пожежа в Чорнобильській зоні відчуження, хочеться вірити, поставить крапку в тому безперервному циклі підпалів, які цієї весни охопили країну в небачених масштабах. Горіла вже Долина нарцисів на Закарпатті, палали Карпати у Сколівському районі, вигоріла долина рідкісних тюльпанів на Львівщині... Загалом пожежники ліквідовують загорання майже в кожній області України.
Практично нещодавно ми співчували Австралії, яка опинилася у вогні, й дивувалися, як тамтешні громадяни рятують диких коал та кенгуру. Тепер маємо ту ж саму проблему, тільки з українськими особливостями. Пожежі в Україні трапляються через невиправну звичку палити суху траву чи сміття, кидати недопалки там, де заманеться. Безвідповідальні громадяни, помножені на низькі штрафи та паніку через те, що буцімто гарантовано можна підхопити коронавірус від диких тварин, дають свої плоди. У соцмережах уже порівняли, що за цю весну вигоріло луків, лісів та полів площею завбільшки з Луцьк чи Рівне. Згоріла ж не лише трава й дерева, а й усе живе, а під підпали лісів можуть списати незаконні вирубки або ж полювання на тварин.
ФОТО РЕЙТЕР
При цьому нашим громадянам невтямки, що рятувати диких тварин від вогню теж потрібно з розумом. Принести додому зайченя — не варіант. Світлини з урятованими зайченятами уже з’явилися в соцмережах, родина на Черкащині навіть вирішила облаштувати для дикої тварини клітку.
Зоозахисниця Наталя ВИШНЕВСЬКА нагадує у «Фейсбуці», що це вилучення тварини із дикої природи і це заборонено законом. Узяти додому тварину із лісу можна лише за умови отримання спеціального дозволу. Саме через порушення цієї норми існують дельфінарії, контактні зоопарки та пересувні звіринці.
Як вийти із цього замкненого кола, коли людина знищує сама ж усе живе довкола? Цього тижня в парламенті ухвалили в першому читанні законопроєкт № 2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Він збільшує штрафи за спалення екосистем. Проте, як додає Наталя Вишневська, без належної превентивної системи виявлення та покарання порушників закон нічого не вартий. Ще ні разу в країні не відловлювали паліїв так, як це зараз роблять, до прикладу, правоохоронці з порушниками правил карантину.
ВИКЛИК ДРУГИЙ — ДЕЗІНФЕКЦІЯ
Мешканці столичної Борщагівки помітили край дороги мертвих птахів. Це сталося після дезінфекції вулиць спеціальним розчином. Зоозахисники додають, що подібні тривожні повідомлення отримують і з інших куточків країни. «Коти й собаки не повинні такого їсти, а птахи насправді виявились у зоні ризику. У нашому місті (Ужгороді. — Ред.) нічого не бризкають. У мене біологічна освіта, і я не можу зрозуміти, навіщо поливати вулиці. Все одно токсини так просто не вимиєш, витерти перила чи двері — то інша річ. Певно, наші міста ідуть за прикладом інших країн, де також вирішили дезінфікувати вулиці», — каже зооактивістка Марія ТРУНОВА.
Практично всі населені пункти країни зараз проводять дезінфекцію громадських місць, будинків, під’їздів, доріг, транспорту, дворів. На сайтах міських рад ідеться, що дезінфекцію здійснюють хлоровмісними сумішами, зокрема гіпохлоритом натрію. Як написано у «Вікіпедії», це неорганічна сполука, яка має антисептичні та дезінфікувальні властивості. «Використовується як побутовий та промисловий відбілювач і дезінфектант, засіб очищення і знезараження води, окисник для деяких процесів промислового хімічного виробництва. Гіпохлорит натрію знаходить широке застосування в побутовій хімії і входить як активний інгредієнт до численних засобів, призначених для відбілювання, очищення та дезінфекції поверхонь і матеріалів. Серед них найбільш відомий відбілювач «Білизна», — зазначено у «Вікіпедії».
Разом з цим гіпохлорит натрію входить до ТОП-10 найбільш поширених та небезпечних речовин, що їх можуть містити мийні засоби, оскільки хлорактивні речовини можуть спричиняти порушення гормонального фону, інтоксикацію, пошкодження органів (легень, серця, слизових оболонок) та подразнення дихальних шляхів у людей.
Утім, за словами Лесі КУПРІЄНКО, епідеміолога та капітана медслужби Нацгвардії, котра долучилася до проведення дезінфекції в Києві, спеціальний дезінфікувальний розчин цілком безпечний для людей і тварин, але водночас він здатен знешкодити патогенні мікроорганізми. Чим саме обробляли київські вулиці, після чого було зафіксовано гибель птахів, наразі кияни з’ясовують разом з місцевими депутатами. Вони надіслали у профільні служби КМДА відповідні запити.
ВИКЛИК ТРЕТІЙ — ВУЛИЦЯ
Саме через страх заразитися небезпечною хворобою від тварин — чи то диких, чи то домашніх у містах зростає число чотирилапих безхатьків. «Щодня сотні, а то й тисячі нових викинутих тварин — кошенят та цуценят надходять на комунальні підприємства, у притулки й на перетримку до волонтерів, — розповідає у «Фейсбуці» директорка ЛКП «Лев» Оксана КОШАК. — Знайти їм господарів неможливо, а якщо собака ще й здійснив покус або потрапив у ДТП і став інвалідом, його вже точно розшукувати ніхто не буде. Усі витрати на утримання цих тварин падають на плечі виснажених волонтерів, зоозахисників, переповнені та ледве жевріючі притулки, муніципальні бюджети. А розв’язати проблему дуже просто — необхідно щоденно контролювати хоча б питання реєстрації тварин. За таких умов завжди можна знайти і привести до відповідальності недобросовісних господарів».
Представники зооканалу «Перший зоозахисний UA» побоюються, що комунальні служби під прикриттям карантинних заходів можуть заявляти, що рятують і стерилізують домашніх тварин. Насправді ж тварини можуть загинути від тих же засобів дезінфекції, а міська влада спише мільйони на буцімто реалізовані міські програми.
Проблеми наростають, і знову їх беруться розв’язувати волонтери, а не профільні державні органи влади. Так, Kyiv Animal Rescue Group (КАРГ) оголосила про створення груп небайдужих громадян для гасіння підпалів та порятунку диких тварин. На сайті Офісу Президента зареєстрована петиція про посилення відповідальності за підпал сухої трави, дерев та інших біологічних залишків на території України.
Що робити? Долучатися до подібних ініціатив. Можна проголосувати за петицію, допомогти КАРГ фінансами або ж, як радить активіст зооканалу Михайло МАРЧЕНКО, створити власний волонтерський загін місцевих мешканців на кшталт київської групи з порятунку тварин.
ВІЗЬМІТЬ НА ЗАМІТКУ
На прохання «Дня» зооактивіст склав цілий список рекомендацій для порятунку флори та фауни в непростий час. Передусім вони стосуються тих громадян, котрі мешкають поблизу місць можливого знищення екосистеми або можуть там перебувати, приміром, під час вигулу собаки. Зацитуємо найважливіші:
* Мати при собі напоготові смартфон з увімкненою функцією відеозапису та диктофона. Заздалегідь занести в нього контакти місцевої адміністрації або ради, поліції, прокуратури, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної екологічної інспекції України, місцевих зоозахисників, екоактивістів та інших організацій, які повинні розв’язувати проблеми незаконних вирубок, підпалів, пожеж, випадки браконьєрства, догхантерства, незаконного вилову та продажу тварин, зокрема диких тварин і тварин, внесених до Червоної книги України.
* Відстежувати новини про дії місцевої влади, щоби вчасно зрозуміти, чи вживає вона належних заходів для розв’язання природоохоронної проблеми.
* Спостерігати за тим, що відбувається навколо: чи не почалася протиправна вирубка дерев, самопал чи забудова. У разі необхідності фотографуйте або записуйте подію на смартфон. Бережіть і захищайте зібрану інформацію — це ваші докази, додає Михайло Марченко.
У разі виникнення тривожної ситуації варто надати проблемі розголосу — розповісти місцевим активістам і ЗМІ, уточнити законність початку чи продовження забудови у місцевої влади. Якщо помічені протиправні дії або наміри вчинити такі (вирубка, підпал, браконьєрство), необхідно спочатку оперативно повідомити відповідальні органи по телефону і зафіксувати свої заявки диктофонною функцією смартфона.
Окремі поради для зоозахисників та притулків для тварин — варто остерігатися спонтанного зоосадизму, можуть бути спроби знищити підопічних тварин на хвилі безпідставної паніки щодо коронавірусу. Слід пам’ятати, що без дозволу господаря доступ до приватної власності заборонений навіть представникам поліції та прокуратури.
Господарі тварин мусять мати під рукою контакти ветеринарів. Після повернення з вигулу потрібно витерти своє взуття, оглянути і почистити тварину, а під час вигулу не дозволяти їй облизувати чи їсти об’їдки, якщо трапляться по дорозі.
Не варто забувати про просвітницькі заходи: уроки обережного ставлення до природи у школі (після карантину), саморобні агітки щодо того, чому не варто палити суху траву і чим це небезпечно, навіть варто звернутися до поліції з вимогою посилити патрулювання в тих місцях, де може статися пожежа, і надіслати таких звернень краще кілька. Не соромтеся запропонувати свою підтримку, в тому числі й фінансову, якщо є така можливість, рятувальникам, екологам і зоозахисникам, котрі самотужки можуть не впоратися у разі форс-мажору.
Не чіпайте без потреби здорових диких тварин. Якщо після пожежі знайшли потерпілих звірів, краще звернутися по допомогу до ветеринарів чи зоозахисників, а після лікування та одужання відпустити тварин на волю. Так само слід звертатися по допомогу до фахівців, якщо помітили на вулиці безхатніх тварин, котрі мають ознаки отруєння.
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
