Селищний голова цього шахтарського містечка, супутника Нововолинська, Олександр Топорівський називає проект відновлення озера амбітним. Він сам як уродженець селища Жовтневе, котре у зв’язку з декомунізацією змінило назву на Благодатне, вже не пам’ятає розкішної, як кажуть старожили, зони відпочинку на місцевому озері. Голові тільки 26 років, він має економічну освіту, здобуту у Києві. Знає, що назва «озеро» — місцева, бо насправді водойма — рукотворна, ставок, який викопали у далекі 60-ті роки минулого століття. У Жовтневому діяли шахти, з них відкачували воду, яка і поповнювала ставок. На його березі облаштували шикарний пляж, були човни і рятувальна служба, гарний танцмайданчик. Ставок був розміщений у зоні селища. А коли радянська влада наказала довго жити, занепав і ставок.
Відновити водойму, аби у Жовтневому-Благодатному знову з’явилася зона відпочинку, з 90-х років обіцяли всі новообрані селищні голови. Взявся ж тільки Топорівський. Олександр каже, що це була «ризикова річ». Пообіцяла допомогти міська влада Нововолинська, зокрема з технікою для очищення дна, але наразі обіцянка ще не стала реальною справою. На цей рік запланували спуск води, осушування, очистку дна і зрізання дерев, і сьогодні, каже голова, майже всі роботи завершено. Щойно завершила роботу спецтехніка, 90 відсотків робіт з очищення виконано, і обійшлося це Благодатному лише у 18 317,5 грн. Роботи, повідомив голова, оплачують через Фонд громади Благодатного, це принципова позиція — всі гроші тільки через рахунок і публічно. Терміново треба ще 5725 грн, щоб оплатити роботу техніки, тому селищний голова разом з помічником у цій добрій справі Павлом Базалуцьким розмістили скриньки для пожертв у магазинах селища, а також фонд громади має і свій банківський рахунок, куди можна переказувати кошти.
Нині у Благодатному мешкають майже п’ять тисяч людей, у місцевій школі навчається до 400 учнів. Крім відновлення озера, селищний голова може похвалитися і облаштуванням двох майданчиків з тренажерами, аби молодь мала чим зайнятися у вільний час.
