Село Котуш, в якому серед правічних лісів працівники державного підприємства «Волинські старожитності» й відшукали схрон українських повстанців, — це і сьогодні справжня глибинка. Хотешівський сільський голова Володимир Маковецький говорить, що урочище Зарічки, в якому за років Другої світової війни розміщувалася господарська частина місцевих упівців, — це «непробудні» хащі, оточені з одного боку непрохідним болотом, а з іншого — непрохідним лісом. Село Хотешів, до сільради якого належить і Котуш, називають на Волині другою столицею УПА, після урочища Вовчак, що у Турійському районі, де і зародилася УПА. Тут дислокувалася група УПА «Північ». Повстанці мали потужну господарську базу: аптечний склад, школу старшин, пекарню, млин, навіть ковбасний цех...
А в Котуші діяв своєрідний призовний пункт. Восени 1943 року тут зібрали чоловіків призовного віку з усієї округи, які пройшли сувору медичну перевірку, прочитали їм лекцію про мету і завдання визвольного руху. Адже завдяки операції, яку провели повстанці, було визволено від німців місто Камінь-Каширський, вояки УПА взяли величезні трофеї. Усі, хто вирішив долучитися до українського визвольного руху, дали клятву на символічній могилі у пам’ять про Тараса Шевченка. Вона була насипана в Хотешеві навесні 1943 року. Опісля, звичайно, при радянській владі її знищили, але в роки національного піднесення знову відновили.
Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський каже, що наразі виявлено тільки схрон, але на території, яку досліджують, є кілька бліндажів. Поле діяльності для археологів тут величезне. Недарма до них тут активно копали «чорні» археологи... Нині кошти на пошукові роботи, які мають доповнити історію Хотешева та Волині, виділила Волинська обласна рада. Хотешівський сільський голова Володимир Маковецький каже, що останнього вояка УПА у їхніх краях спіймали вже у 1952 році. Це був Михайло Маковецький, 1921 року народження, його далекий родич. На пошуки повстанця мобілізували сили органи емдебе всієї Волині. Є справа, яка наразі ще недоступна для широкого загалу. Проте кажуть, що у ній записано: Михайла розстріляли. Але в селі й досі вперто живе легенда, що він вижив і навіть колись приїжджав на малу батьківщину... Всього в околицях Хотешева і Котуша діяло три сотні повстанців. Отож — це була досить потужна сила, яка боролася за незалежність України вже тоді.
