Такі групи діятимуть у двох дошкільних закладах. У березні група зі спеціальним харчуванням почне діяти в ДНЗ №17, що на Сихові, а починаючи з вересня ще одна група запрацює в ДНЗ №106, що в Шевченківському районі міста. Про це розповіла фахівець міського управління освіти Наталія КЛОЧКО.
За її словами, такі спеціальні групи мають бути відкриті, позаяк були звернення від батьків. «Перш за все потрібно опрацювати меню. Меню ми погоджуємо з дитячим дієтологом. Треба знайти постачальників, тому що відрізняється їжа. Потрібно до штату працівників додати сестру-дієтологиню», — каже Наталія Клочко. Від батьків дітей потрібні довідки, що засвідчують наявність непереносності лактози чи глютену.
У Львові першу таку групу відкрили два роки тому. Згідно із законодавством — це санаторна група. Розпочала вона роботу в ДНЗ №166. Там розробили спеціальне меню. Директорка садочку Романа СІРКО каже, що з їхнього меню вилучили молочні продукти. Також прибрали хліб, звичайні макарони, деякі каші. Їх замінили на спеціальні, без глютену, але польського виробника.
«Ми вводимо в дитячий раціон кунжут, курагу, родзинки. А щодо решти, то нас запевнили батьки, що безлактозне масло, безлактозне молоко вони купуватимуть самі для годування вдома», — каже Романа Сірко.
Зараз у садочку діють дві такі групи. Там навчаються 37 дітей. Щоби в цьому садочку відкрили групу з безлактозною і безглютеновою дієтою, ініціативна група батьків зверталась від лютого 2016 року і в Міністерство освіти, і до Президента, розповідає кураторка проєкту «Безглютенове та безлактозне харчування в Україні», львів’янка Леся МАЛАХІВСЬКА. У її доньки непереносимість деяких продуктів підтвердили в півторарічному віці. Дівчинка не переносить глютену та фруктози.
«Спочатку нам відписали, що немає нормативно-правової бази і що діти в садочку не можуть бути без молока. Потім писали, що це технічно неможливо. Далі через рік відбулася децентралізація. Навесні нам відмовили і в міському управлінні освіти. Але в липні 2017 року ми отримали позитивну відповідь від міста», — каже Леся Малахівська.
Завідувачка педіатричного відділення львівської дитячої лікарні «Охматдит» Оксана КРОЛЯК стверджує: якщо дитина не сприймає глютену — це хвороба циліакія, що не лікується. Діти з таким захворюванням повинні дотримуватися дуже суворої дієти.
«Навіть якщо в їжі є залишки глютену, дитині буде погано. Це є здуття, Воно спричиняє надалі розвиток анемії, слабкість і запаморочення», — каже Оксана Кроляк. Лікарка додає, що для таких дітей небезпечні пшеничні крупи, сосиски. А щодо лактози Оксана Кроляк вважає, що дитина може це перерости.
«Цей цукор потрібен для повноцінного розвитку дитини. Насправді невелика частина дітей його не переносить. На щастя, сьогодні вже маємо певну кількість сирів та молока без лактози», — каже Оксана Кроляк.
За словами ініціаторки введення безлактозного та безглютенового харчування Лесі Малахівської, зараз до переліку дітей, які потребують особливого харчування, додали тих, хто має цукровий діабет. На звернення батьків у міністерстві мають розробити перелік продуктів і забезпечення раціону дітей, які мають безглютенову та безлактозну дієту.
Нагадаємо, 6 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроєкт «Про інформацію для споживачів про харчові продукти». У ньому, зокрема, йдеться про алергени. Інформація про них має бути виділена шрифтом, стилем або кольором.
