На 5 червня припадає Всесвітній день охорони довкілля. Сьогодні біорізноманіття флори, фауни та мікробіоти України складає 72 тисячі видів. При цьому, за даними фахівців, кількість видів, які потребують захисту, збільшилася на 35%. Науковці так описують основні загрози біорізноманіттю: знищення природного середовища існування тваринного світу і місць зростання рослин, їхні фрагментація та деградація, по-друге, негативний вплив глобальних змін клімату, третє — поширення в Україні чужорідних видів хвороб і шкідників.
Екологи називають основною причиною зникнення видів рослин і тварин — руйнування екосистем, тобто місць, де ці види звикли рости чи жити. Це руйнування відбувається як внаслідок людської діяльності, так і внаслідок змін клімату та інших чинників. Це є причиною вимирання 83% ссавців і 85% птахів. Сьогодні фахівці акцентують увагу навіть не на ролі людського фактору у цих змінах, а на впливі змін клімату та поширенні шкідників, які «виживають» аборигенні види.
«У результаті глобального потепління збільшується кількість генерацій шкідників лісу: якщо раніше деякі види комах завдавали шкоди лісам протягом життя одної-двох генерацій, зараз роблять це протягом трьох-чотирьох. Вони ще й дуже активно поширюються. Прогнози такі, що найближчим часом Україна може зовсім втратити свої соснові ліси у доступному для огляду майбутньому. Така сама ситуація спостерігається і з іншими шкідниками, зокрема кліщами і колорадським жуком, — говорить Тамара КУТОНОВА, провідний фахівець проекту ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) з питань зміни клімату. — У свою чергу ліси мають унікальну властивість поглинати парникові гази, які власне спричиняють зростання температури. Але старіючі, деградуючі ліси, навпаки, продукують велику кількість парникових газів. Те саме справедливо і для ґрунтів: якщо за ними грамотно доглядають, вони поглинають парникові гази, при неправильному управлінні вони, навпаки, виділяють їх».
До речі, для України ФАО розробила проект стратегії зі зміни клімату для сільського, лісового і рибного господарств до 2030 року. Тамара Кутонова додає: «Одна зі складових цього документа, який йде як додаток, є програма реалізації цієї стратегії до 2023 року. Документ уже готовий, зараз він знаходиться на етапі узгодження. Він містить оновлену оцінку ризиків».
