В Азербайджані видано азербайджанською мовою монографію «Нізамі і його сучасники» видатного українського сходознавця, вченого, орієнталіста Агатангела Кримського. Праця про всесвітньовідомого азербайджанського поета і мислителя Нізамі Гянджеві в оригіналі російською мовою була підготовлена на прохання бакинської філії Академії наук до 800-літнього ювілею Нізамі у 1941 році. Але через арешт і переслідування Агатангела Кримського книга вийшла друком в Баку лише в 1981 році.
Нині книга була перекладена рідною для азербайджанців мовою та видана в столиці Азербайджану за ініціативи генерального секретаря (2008-2022) міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY, Надзвичайного і Повноважного посла, професора Дюсена Касеїнова. Проект було здійснено за підтримки TÜRKSOY. За сприяння Дюсена Касеїнова було реалізовано також ряд інших проектів, спрямованих на популяризацію спадщини Агатангела Кримського. Зокрема, наприкінці 2020 року в Києві було видано науковий збірник «Східні традиції державотворення» на честь 150-ї річниці від народин Агатангела Кримського, проект було реалізовано за підтримки міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY та її генерального секретаря Дюсена Касеїнова. Книга була презентована в Києві за участі послів, вчених, сходознавців. Також в 2021 році в Анкарі відбулася наукова панель з нагоди 150-річчя Агатангела Кримського на тему: «Життя, присвячене тюркології: Агатангел Кримський». Організаторами виступили Міжнародна організація тюркської культури TÜRKSOY, Посольство України в Турецькій Республіці, Асоціація євразійських економічних відносин (EkoAvrasya). У 2021 році за ініціативи Дюсена Курабаєвича з нагоди ювілею з дня народження Агатангела Кримського, інформацію про його життя та науковий доробок було внесено до календаря TÜRKSOY, який окреслює основні пам’ятні дати, що стосуються тюркської культури та історії.
Знаково, що у 2021 році світ відзначав 150-річчя від року народження Агатангела Кримського та 880-річчя від року народження видатного азербайджанського поета і мислителя Нізамі Гянджеві.
Над детальним вивченням життя Нізамі Агатангел Кримський почав працювати 1939 р., коли отримав відповідне прохання про виконання такої роботи від бакинської філії Академії наук. Хоч і раніше особистість поета не залишалася поза його увагою — він звертався до постаті Нізамі у статтях до енциклопедій, інших працях. А 5 липня 1939 року він пише Ігнатію Крачковському: «До мене з'явилася депутація з Азербайджану: Мікаель Рафілі, Расул Рза та Сулейман Рустам, з переконливим проханням скласти книгу «Нізамій і його сучасники», аркушів у десять друкованих, щоб вона була видана до урочистого ювілею Нізамія... Після довгих відмовлянь я мав малодушність погодитися». Єдина причина через яку так журиться Кримський — що в нього дуже мало часу на реалізацію цієї роботи.
Книгу «Нізамі і його сучасники» було закінчено на початку 1941 року, і відправлено до Баку кількома частинами. Складається це дослідження з п'яти розділів: «Вивчення Нізамі», «Розпад Великої Сельджуцької імперії», «Посилення набожних релігійних течій у літературі Ірану в ХІІ столітті», «Скептична та розгнуздана література», «Панегіризм меценатських феодальних дворів — характерніша галузь перськомовної літератури ХІІ століття».
У відповідь на надіслані Кримським дослідження директор Інституту мови та літератури імені Нізамі Гянджеві М.А.Дадашзаде пише: «Надана Вами робота «Сучасники Нізамі» справила велике враження. За глибиною дослідження, за широтою залучених матеріалів з охопленої теми, за ерудицією Ваше дослідження, безумовно, є неперевершеним».
Але вийшла друком праця «Нізамі і його сучасники» лише у 1981 році в Баку. Видатний перекладач і дослідник азербайджанської літератури Микола Мірошниченко писав, що причиною цьому — те, що Агатангел Кримський був переслідуваний і репресований радянською владою.
У своїй монографії А.Кримський пише: «...Нізамі — найкращий азербайджанський (точніше, суфійський) поет-романтик, невичерпне джерело наслідування для подальшої перської романтики, надзвичайно архитипічний прообраз і для представників тюркськомовних літератур, геніальний поет світового значення — залишився недослідженим у біографічних подробицях найдревніших, наближених до нього в часі, фахівців-істориків... Незважаючи на перську мову своїх творів, Нізамі повністю залишається поетом свого Азербайджану, й історію розвитку азербайджанської літератури треба починати не з того моменту, коли азербайджанці почали писати тюркською, а з більш ранніх літературних явищ й інших місцевих авторів, хоча вони писали «фарсі», так само треба долучати і старших, ще албаномовних авторів».
Серед українських дослідників, які зверталися до творчості Нізамі Гянджеві — Микола Гулак, Олександр Навроцький, Лев Лопатинський, Валерій Марченко, Микола Мірошниченко, Микола Бажан, Григорій Халимоненко, Заміна Алієва та інші. Але, безумовно, найвидатнішим українським дослідником Нізамі, який здійснив неоціненний внесок у світове дослідження спадщини Нізамі є Агатангел Кримський.
