Цей документ Петро Порошенко повернув на повторний розгляд до Верховної Ради. Як зазначено у пропозиціях Президента до парламенту, заклади профтехосвіти потребують фінансування у розмірі близько 5,8 мільярда гривень, а у бюджеті-2016 таких видатків не передбачено, тоді як місцеві бюджети мають для цього чотири мільярди гривень. Тому очільник держави пропонує фінансування зазначених установ з державної казни відхилити. Петро Порошенко застерігає: якщо органи влади на місцях відмовляться фінансувати профтехосвіту за свій рахунок, це створить «ризик перекладання фінансування потреб зазначених навчальних закладів у повному обсязі на держбюджет».
Громадськість та освітяни наполягали на іншому підході: оскільки у казні містечок та селищ необхідних коштів немає, потрібні освітні субвенції. Але в Адміністрації Президента вимоги громадськості та експертів розтлумачили по-своєму. На думку голови ГО «Точка росту: освіта і наука» Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, шанс врятувати профтехосвіту ще лишається. Це можна зробити шляхом протестів освітньої спільноти та профспілок.
«Інша річ, чи буде цей спротив системним та результативним. Для цього потрібні лобісти у Києві, які прокладуть місток між громадою, законодавчим органом та Адміністрацією Президента, проведуть вдалі переговори, — додає Світлана Благодєтєлєва-Вовк. — Проте, влада не реагує на інтереси інших суб’єктів. До сих пір науковці не можуть достукатись до уряду, щоб той дофінансував Національну академію наук на 1,7 мільярда гривень. Це ланки одного ланцюжка, коли знищується система освіти та науки через фінансову неспроможність її утримувати. А для віддалених районів заклади профтехосвіти стають містоутворюючим фактором. Якщо руйнуємо цю систему, це саме відбувається з малими містами та селами».
