Біля мого будинку тривалий час жила звичайна сіра кішка, яка під осінь принесла чотирьох кошенят. Взимку, коли почалися сильні морози, ця родина перебралася до під’їзду. У цей час на сайті Київради з’явилась петиція Вікторії Кирилюк із вимогою визнати котів частиною екосистеми Києва. Мета — захистити тварин від замурування у підвалах та заборонити їхній безпричинний вилов і вбивство.
«Вони (коти. — Авт.) виконують вкрай важливу функцію природної дератизації — знищення гризунів, що є розносниками багатьох інфекцій», — акцентується у зверненні. За приклад пропонується взяти, зокрема, практику Львова та Варшави, де діють подібні ухвали. Автори петиції зауважують, що слід дозволити котам вільно жити й пересуватися підвалами, горищами та іншими місцями їхнього постійного перебування, а також приділити увагу проведенню заходів із гуманної біостерилізації, вакцинації, реєстрації та облаштування домівок.
Тим часом наші коти у під’їзді отримали як прихильників, що їх підгодовували, так і противників, котрі обурювались в оголошеннях. Завершилось все мирно: тваринам зробили прихисток на цокольному поверсі, де вони майже постійно спокійно живуть, гуляючи зранку сходовими майданчиками. Запаху, чесно, не відчувається.
Історія з петицією теж має щасливий фінал: вона швидко набрала необхідні 10 000 підписів, і днями комісія Київради з питань ЖКГ її підтримала. Як повідомляє сайт Київради, тепер ця комісія доручила Київській міській держадміністрації розробити цілісну програму реалізації петиції, яку мають представити за місяць. Також нададуть свій висновок фахівці з дотримання санітарних норм.
«Безумовно, це позитивний крок, і я вітаю київських захисників тварин, — коментує Наталя Вишневська, координатор зоозахисного напряму Національного екологічного центру України. — Проходження комісії з питань ЖКГ можна вважати невеликою перемогою, бо аналогічна структура у Львові свого часу чинила немало перешкод для зоозахисників, які стали першопрохідцями у створенні ухвали на захист вуличних котів. Гадаю, київська ухвала буде кращою за львівську. На помилках вчаться, а у Львові застосувати це рішення буває тяжко. Наприклад, коли власники багатоквартирного будинку не згодні, щоб у підвалі або на горищі мешкали тварини. Тоді котів треба прилаштовувати в іншому місці. Тож попереду доволі велика праця, тому що, крім прийняття ухвали, треба змінювати деякі постанови на національному рівні».
Таке рішення важливе не тільки для зоозахисників, адже свідчить про гуманізацію суспільства у цілому. Навіть у непрості часи громадяни здатні думати не лише про себе, а й про добробут тварин. Загалом люди сприйняли ініціативу позитивно. Щоправда, дехто іронізував з міського голови Києва Віталія Кличка. Меру столиці закидають, що він ігнорує важливі для киян проблеми і натомість підтримує рішення на захист котів.
А от Ігор Луценко, народний депутат, який активно захищає київські пам’ятки, написав на Facebook: «Не можу мовчати щодо такого важливого питання. Рішення київської влади щодо визнання котів частиною екосистеми Києва – підтримую!». У коментарі «Дню» парламентар пояснив: «Коти, на відміну від бродячих собак, не загрожують дорослим чи навіть дітям. Стамбул, приміром, де-факто зробив їх частиною екосистеми – у мусульманстві коти мають особливий статус. Сама наявність котів сприяє зменшенню епідеміологічної загрози, оскільки вони не дають надто розмножуватися мишам і пацюкам, які є основними розповсюджувачами хвороб».
