Ювілейний 25-й Форум видавців у Львові, який цьогоріч став Book Forum, уже позаду. Протягом п’яти днів, із 19 по 23 вересня, місто Лева було справжнім книжковим серцем України. Як і зазвичай, саме до львівського літературного фестивалю чимало видавців підготували представлення своїх майбутніх бестселерів. Традиційно свою книжкову новинку на Форумі видавців презентувала газета «День». Йдеться, звичайно ж, про «Ave. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського».
Нині для нас по-особливому важливі події сторічної давнини. Адже у час розбудови держави так потрібен досвід державотворення, який став би опорою для творення нової української історії з урахуванням і подоланням попередніх помилок. І дуже часто в цій розмові про нашу самостійність у центрі уваги історія УНР чи Директорії. Натомість українці мали тоді ще один досвід, що є необхідний для системного аналізу минулого й кращого розуміння теперішнього; але цей період довгий час лишався на маргінесах суспільної уваги. Проте не 21 вересня — часу представлення «Ave...» на Book Forum у Львові.
Саме цього дня представлення книги продовжила важливу суспільну дискусію про Павла Скоропадського та його оточення (розпочату нашою ж газетою через називання 2018-го — роком Гетьманату Скоропадського). Сім з половиною місяців правління гетьмана тісно пов’язані із сьогоденням: і здобутками, і фундаментальними питаннями, які чітко викристалізувалися тоді, але залишаються нерозв’язаними й досі. Тож «Ave...» — це книга, яка звертаючись до минулого, розповідає про сьогодення.
«ТВОРИТИ ВІДПОВІДАЛЬНУ ЕЛІТУ»
Виступ головного редактора газети «День» Лариси ІВШИНОЇ став дорожньою картою подальшої розмови. «Ave» була б неможлива для мене, якби ми не зустрілися з Тетяною Осташко, Юрієм Терещенком, які багато років самостійно «тримали фронт» на правому консервативному напрямі проти примітивізму в розумінні української історії, боролися проти спрощення. А ще Липинський казав, що без правоконсервативного напрямку українська політика смертельно однобока. Такою вона лишається і досі. У нас і нині немає на цьому секторі жодної фігури чи політичної сили, тому що над цим потрібно було працювати усі роки державності, — зазначила Лариса Івшина. — Крім того, у цій книзі дуже важливою є тема «чорної ради» (стаття Петра Кралюка). А «чорні ради» — абсолютизація того, що народ сам може щось без еліти. Насправді це пастка. І відповідальну еліту треба творити, щоб вона була рідною для народу й змогла б повернути хибний «вивих» історії. І, можливо, що центральною ідеєю для мене є якраз це прагнення повернути зв’язок часів.
Одним із способів цього є пошанування шляхетності. Наприклад, в Україну досі не повернулася українська інтелігентна еміграція, а ми за сто років навіть не відчули, що нам чогось фатально не вистачає. Над цим же потрібно задуматися. Коли я це написала у «Фейсбуці», то один хлопець мені відповів: «Як можуть задуматися люди, які цього ніколи не бачили?» На це я пораджу вдивлятися у народ, там є ті, хто самопожертвою, відповідальністю, мужністю, героїзмом освячують ці наші старовинні родові уявлення про честь, гідність, аристократизм. Наша культура творилася не тільки під стріхою, вона творилася й у мармурі, як це показує наша книжка, і це не є для нас нічим іншим, як приводом для гордості».
ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ВСУПЕРЕЧ ІСТОРИЧНИМ ОБСТАВИНАМ
Тезу однобічності української політики поглибив Юрій ТЕРЕЩЕНКО, доктор історичних наук, академік Української академії історичних наук: «Смертельна однобічність української нації спричинена тим, що в українському визвольному русі була відсутня консервативна течія. На довгий час пальму першості, якщо можна так сказати, захопили представники українського соціалістичного руху, соціалістичної партії, так звана революційна демократія. Хоч серед них є визначні постаті, — М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, — але, загалом, якщо зважити на терезах консерватизм, представлений Скоропадським, і український соціалізм, то ми можемо констатувати величезну різницю.
Ті 7,5 місяців правління гетьмана були сповнені надзвичайно вагомої праці щодо утвердження України, в усіх її аспектах — і духовному, і державотворчому. Натомість українські соціалісти відбувалися переважно декларативними заявами. Нам дуже бракує глибокого розуміння Скоропадського як надзвичайно енергійної, вольової людини, яка всупереч історичним обставинам, всупереч тій деструкції, яка проводилася насамперед українським політикумом, зробила надзвичайно великий внесок в українське державотворення».
«ДАТА, ЯКУ ПОВИННІ БУЛИ Б СВЯТКУВАТИ МИ ВСІ»
Тетяна ОСТАШКО, дослідниця історії визвольних змагань в Україні 1917—1923 рр., історії культури, української біографістики та українського консервативно-монархічного руху, деталізувала відмінність внеску діячів: «На жаль, ми святкуємо період Української революції, але не століття Української Держави гетьмана Скоропадського. А це та дата, яку повинні були б святкувати ми всі. За 7,5 місяців він зміг збудувати державний апарат, наповнити грошовою підтримкою українську освіту, зокрема збудувати два університети, державний театр за гроші держави. Це була не ініціатива громадськості, як у 1917 році, а фінансова підтримка держави.
І найсумнішим є те, що українська демократична, національна інтелігенція об’єдналася, щоб повалити правління гетьмана Скоропадського. Це була одна з найбільших помилок нашої новітньої історії. Тому що коли українські діячі на чолі Директорії прийшли в Київ, вони практично не знали, що робити: Петлюра був за Антанту, Винниченко був за трудові ради. І йшлося про те, що має бути або соціалістична країна, або ніяка. Тож нам потрібно більше читати, знати, аналізувати, щоб у майбутньому, не реалізувалося попередження Чикаленка: «Коли прийде наступне національне Різдво, ми можемо бути не готовими до розбудови національної держави».
«АРОМАТ, ГІДНИЙ ГЕТЬМАНА»
Також у день представлення історичного фоліанта відбулася презентація його ексклюзивного супроводу — аромату, гідного гетьмана. Йдеться про парфуми AVE, які створив засновник парфумерного будинку Partisan Parfums Олександр ПЕРЕВЕРТАЙЛО. Не випадково його називають «слов’янською зіркою парфумерії». А елегантний флакон у вигляді ангела для них створила талановита мисткиня Еліна БІЛОУС.
Свіжий і водночас зелений фужер ніби переносить нас на слобідські ландшафти. У парфумах відчуваються саме м’які і свіжі трави тростянецького парку — родового гнізда Скоропадських.
«Видаючи наші книги, ми кожного разу придумуємо їм арт-супровід, — зауважила головний редактор газети «День» Лариса Івшина. — Коли ми задумали створити парфуми, то познайомилися з талановитими українськими парфумерами, які вже спричинили сенсації в європейських професійних колах. А тепер їх кооперацію з високими смислами зможе оцінити і наш читач — об’єднання брендів заради відродження шляхетності! І смаків, і відчуттів... Запахів гірких і свіжих трав... Пам’яті».
«ЦЕ НАЙКРАСИВІША ОБКЛАДИНКА...»
Представлення нової книги «Дня» у сповненій людей дзеркальній залі Палацу Потоцьких стало якісним аперитивом до, власне, прочитання «Ave...» А придбати книжкову новинку та попередні бестселери видання можна було на стенді «Дня».
Озираючись на всі п’ять днів Форуму видавців, слід відзначити, що, схоже, саме стенд «Дня» став найбільш «інстаграмним» на цьогорічному Book Forum — десятки разів відвідувачі ярмарки підходили і просто фотографували для себе естетично оформлений стенд, у центрі уваги якого було «Ave...»
«Це найкрасивіша обкладинка серед усіх книжок, які я бачив на форумі», — слова, сказані одним із покупців «Ave...». Справді, неймовірні естетичні і навіть суто тактильні відчуття книги читачі відзначали не раз.
«ТАКІ КНИЖКИ ПОТРІБНІ НЕ МЕНШЕ, НІЖ ЗБРОЯ»
Загалом вражень від покупців книги і відвідувачів представлення було чимало. Подеколи на стенд «Дня» приходили цілими родинами. Для прикладу, з рідними сюди завітав Володимир КВУРТ, міський голова Винник — міста, що межує зі східними околицями Львова. Пан Володимир прийшов не один і відповідно пішов також не з одною книжкою. Крім «Ave...», як подарунка для своєї похресниці в Австралії, він придбав англомовну «Ukraine Incognita. TOP 25». А україномовну версію «Україна Incognita. ТОП-25» пан Володимир, не відходячи від стенду, подарував своїй доньці.
«Враження від Бібліотеки газети «День» взагалі особливі, — відзначає Володимир Квурт. — Я давній поціновувач вашого видання. Пані Лариса Івшина робить не просто велику, а фантастичну, важку і надзвичайно потрібну для України справу. Адже вона повертає Україні її історію. Звичайно, хотілося б ще більше книжок на цю тему і в Україні загалом, і на стенді газети «День» зокрема.
Не придбати «Ave...» я не міг, адже всі решта книжок «Дня» у моїй бібліотеці вже є. Такі книжки потрібні не менше, ніж зброя. Тому що вони заряджають енергією, спонукають, надихають і дають приклад працювати тут і зараз».
«ПИТАННЯ «КОРОНИ» В УКРАЇНІ НЕ ЗНЯТЕ З ПОРЯДКУ ДЕННОГО»
Ігор СУДИСЛАВОВИЧ-СТРІЛЬЦІВ, який заснував і протягом 20 років очолював Український шляхетський збір з центром у Львові, також придбав собі примірник «Ave...»: «Питання «корони» в Україні не зняте з порядку денного. І чим далі, тим це розуміння з’являється у все більшої кількості людей. Цьому, зокрема, сприяє колектив газети «День». Минулого року була презентована книжка «Корона», ідеї якої схвалює немала частина творчої інтелігенції, представники якої прийшли тоді на презентацію. Це надзвичайно цікава та актуальна книга на сьогодні. «Ave...» продовжує цю тему. Гетьманат — це також одна з форм монархії, хоча й дещо усічена. Однак повторюсь: загалом питання монархії зараз є на порядку денному в Україні».
«ПРОЛИТИ СВІТЛО НА СКЛАДНІ Й ВАЖЛИВІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ»
Бажання знайти відповіді на складні питання, почерпнути нові знання та досвід, дізнатися більше про історію власного народу... Різні читачі називали різні мотивації, які спонукали їх до знайомства з новою книгою «Дня».
Для прикладу, львівська музикантка Христина з примірником щойно купленого «Ave...» в руках зазначила: «Останнім часом я почала активно цікавитися історією України. Мені дуже цікаві книжки, в яких максимально аргументовано та об’єктивно розповідається про нашу історію. Бо, на жаль, ми маємо багато прикладів того, як вона переписувалася і як при цьому фальсифікувалися деколи не просто окремі факти, а й цілі історичні відтинки. Мені здається, що далеко не на всі періоди та явища нашого минулого ми маємо правдивий та об’єктивний погляд. Зараз нам потрібні дослідження, здатні пролити світло на складні й важливі сторінки нашої історії. Тому на «Ave...» та на її аналіз обраного періоду я покладаю великі сподівання».
«ЗРУЙНУВАТИ ВСІ СТВОРЕНІ МІФИ»
На представлення «Ave...» традиційно завітали і випускники Літньої школи журналістики газети «День». Вражень від нової книги та спілкування з головним редактором «Дня» у них було особливо багато.
Наприклад, цьогорічна «літньошколярка» Ольга КРИСА, яка навчається в Франковому університеті, відзначила: «Нова книжка газети «День» — це можливість дізнатись більше про славні роки відновлення й розвитку Української Держави. А ще по-новому поглянути, а то й відкрити для себе, одну з ключових, але забутих, постатей української історії — гетьмана Павла Скоропадського. І нарешті зруйнувати всі створені міфи про «малоросійського генерала» та «безсилу німецьку маріонетку», якому нібито було байдуже до майбутнього України. Гетьман був при владі лише сім з половиною місяців, але йому вдалось створити Українську Державу, знайти можливість відродити військо та розвивати українську освіту та культуру.
Думаю, зараз українське суспільство як ніколи готове аналізувати. Ми прагнемо змін і знову стоїмо на роздоріжжі. Тому, аби зробити правильний вибір, нам варто поглянути на досвід минулих поколінь. У правлінні Гетьманату було чимало помилок, про які, до речі, теж згадують у книжці. Однак значно більше було саме вдалих рішень та вчинків, яких нам варто повчитись».
* * *
Тим часом ми нагадуємо, що з літературного фестивалю у Львові просвітницькі подорожі газети «День» разом із «Ave...» тільки розпочинаються. Уже 28 вересня зустрічайте книжкову новинку видання на Міжнародному книжковому фестивалі Book Space у Дніпрі!
