На це писанкове свято приїхали майстри і майстрині з усієї України. Упродовж перших двох днів вони проводили майстер-класи з написання лемківської писанки, а третього дня в лемківській церкві музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» відправилась Служба Божа і по її закінченні відбулося підбиття підсумків. У цьому фестивалі-конкурсі брати участь діти від шести до шістнадцяти років, а тому нагородження відбувалось у трьох вікових категоріях і переможців було багато. Та найголовніше те, що діти відчули причетність до відродження давніх українських традицій.
Чому проводиться фестиваль саме лемківської писанки, а не якоїсь іншої? «Коли ми вперше поїхали на всеукраїнський фестиваль писанки до Києва, то наша майстриня Марія Янко із дітьми зайняли там перше місце, — каже директор дитячої школи народних мистецтв Галина Вихованська. — Ми побачили, що лемківська писанка маловідома в Україні і почали її популяризувати. У нас більше знають гуцульську писанку, бойківську, покутську, а от лемківську — мало. Чому? Бо сам етнос лемки — це переважно люди, які були в сорокових — на початку п’ятдесятих років виселені із своїх прабатьківських земель. Ці землі опинилися на території Польщі, а переселенці-лемки порозкидані тепер по всьому світу, але вони бережуть свої традиції, мову, культуру. І цей фестиваль теж сприяє цьому. Писанки писала кожна лемківська родина, і були спеціальні майстри по селах, які писали писанки для всього села. Це мистецтво збереглося ще в деяких родинах, і ми його відроджуємо. Зараз лемківська писанка популярна в Україні, бо вона має досить просту техніку написання».
Лемківська писанка пишеться воском технікою «від краплі» — тягнеться крапля воску і від неї формується орнамент. Обов’язковими елементами є сонце, колоски і усе, що пов’язане з хлібом. Є ластівки, жайворонки, рибки і різні символи, які мають певне значення, побажання кращої долі, доброго урожаю на весь наступний рік.
У лемківській хаті, що у «Шевченківському гаю», кілька років тому вирішили створити музей лемківської писанки, бо її уже назбирувалося чимало, адже такий конкурс-фестиваль триває уже дев’ять років поспіль. Цьогорічні писанки переможців теж займуть своє почесне місце в цій експозиції і також разом з іншими великодніми дарунками поїдуть до наших воїнів на схід.