Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Вітчизняний туризм: треба об’єднати зусилля

Роздуми після міжнародної конференції
17 липня, 2016 - 17:47
Фото з архіву "Дня"

Літня пора – одна з найочікуваніших для відпочинку, оздоровлення, подорожей та водночас можливість для представників туристичної індустрії заявити про себе новими якісними послугами, маршрутами, новаціями тощо. Початок нинішнього літа для вітчизняної туристичної індустрії виявився знаковим і таким, що вселяє надію на «розірвання гордієвого вузла», з якого ніяк не може «виплутатися» український туризм.

У співпраці зі спеціалізованою агенцією ООН із туризму –Всесвітньою туристичною організацією ЮНВТО (UNWTO – United Nations World Tourism Organization) – Департамент туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України провели конференцію «Брендинг дестинацій: запорука побудови успішної репутації», участь в якій взяли генеральний секретар ЮНВТО Талеб Ріфаї, міжнародні та вітчизняні експерти з маркетингу та брендингу територій, працівники міністерств, місцевих державних адміністрацій, місцевих рад туристичних міст та регіонів, міських та регіональних туристичних асоціацій, науковці, представники провідних глобальних компаній Google, Tripadvisor, Amadeus, Acrobator, Postmen, Minube.

Цей захід засвідчив консолідацію зусиль держави, місцевих громад, туристичного бізнесу, громадських організацій навколо ідеї розвитку туризму в Україні як перспективної галузі, задекларував підтримку міжнародними туристичними організаціями процесу реформ туристичної індустрії в Україні та окреслив дороговкази для галузі на найближчу перспективу.

ГОЛОВНІ МЕСЕДЖІ ВІД UNWTO, АБО НАВЧИТИСЯ ЛЮБИТИ СВОЮ КРАЇНУ

Для ЮНВТО Україна – надзвичайно перспективна держава, що має своє унікальне туристичне обличчя, яке варто відкривати і показувати всьому світові з неприхованою щирою усмішкою (ознакою туристичного бренда України). Тому нинішній час варто використати для оновлення, адаптації до нових світових трендів як шанс змінити країну на краще.

Як цього досягти? Найголовніше, держава має усвідомити значення цих перетворень і проявляти ініціативність; прикладати максимум зусиль для туристичної промоції країни в цілому та окремих туристичних регіонів, залучати до активної співпраці туристичний бізнес та громадськість, використовувати найсучасніші можливості ІТ-технологій; жити туризмом, любити своє рідне, бути амбасадорами країни і перетворити туризм – на галузь надії, інвестиційну перевагу майбутнього.

Міжнародний досвід знає безліч прикладів, коли в часи найдраматичніших історичних подій туризм використовували як засіб виведення країни з кризи. В таких умовах особливо актуалізується роль державного регулювання галуззю. В Україні, починаючи з квітня 2014 р. –  моменту ліквідації Державного агентства України з туризму та курортів – ці процеси здійснювалися лише на місцевих рівнях, відповідальність за формування та реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів з вересня 2015 р. було покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в складі якого запрацював відділ, а згодом департамент туризму та курортів. Відтоді центральні органи виконавчої влади почали активно відновлювати зв’язки з вітчизняними та міжнародними туристичними організаціями, які зацікавлені в розвитку туризму в Україні як державі з багатовекторним туристичним потенціалом; співпрацювати з регіональними інституціями; розробляти нові ідеї для реформування галузі.

ТУРИЗМ – ДРАЙВЕР ЕКОНОМІКИ, АБО 10 КРОКІВ НА ШЛЯХУ ДО УСПІХУ

Важливим месиджем, який пролунав на конференції з боку урядових установ,– виокремлення туризму як пріоритетну галузь економіки та реальна підтримка державою реформ у туристичній індустрії. Серед них:

  1. Необхідність затвердження проекту Стратегії розвитку туризму і курортів в Україні на 2016 – 2020 рр. (далі – Стратегія), що дозволить визначити та реалізувати ключові напрями розвитку туризму в країні на найближчі чотири роки. Для цього потрібно провести світоглядні та суспільно-економічні зміни серед місцевих органів влади, громад і бізнесу. За умов ухвалення документа у 2017 р. є надія, що туризм отримає близько 32 млн грн на реалізацію Стратегії.

  2. Розробка та затвердження місцевих програм розвитку туризму, наповнення їх коштами місцевих бюджетів, благодійних та спонсорських внесків. Такий досвід хоча і не всюди, однак вже використовується в Україні, а тому потребує поширення та популяризації.

  3. Реалізація правового механізму державного регулювання туризму на основі приведення його у відповідність до міжнародних правових норм, стандартів, трендів. У цьому контексті важливими є законотворчі ініціативи, які реалізуються підкомітетом з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради України, особливо після проведення парламентських слухань від 6 квітня 2016 р., присвячених питанням розвитку галузі.

  4.  Впровадження практики бюджетного фінансування вітчизняної туристичної індустрії через реалізацію загальнодержавних та місцевих програм розвитку туризму. Залучення до формування цих бюджетів усіх можливих гравців та учасників туристичного ринку. Тісна міжгалузева та міжсекторальна співпраця.

  1. Активна державна підтримка промоції України як туристичної держави серед іноземних туристів та просування бренд-месиджів «Україна – країна приваблива та безпечна для туризму». Популяризація серед співвітчизників патріотичних світоглядних позицій необхідності подорожей рідною країною.

  2. Створення мережі регіональних туристичних брендів як одного з основних ідентифікаторів туристичної промоції території. Використання громадської думки для залучення до процесу просування брендів фахівців із використанням кращого міжнародного досвіду.

  3. Лібералізація візового режиму для іноземних туристів як індикатор зростання туристичних потоків до України, що сприятиме формуванню позитивного туристичного іміджу країни, зростанню валютних надходжень до бюджету.

  4. Здійснення систематичної роботи щодо збору релевантної туристичної інформації про туристичні ресурси України, заклади, що формують та реалізують комплексну туристичну послугу, партнерів туристичного бізнесу; продукування бази даних про в’їзні, виїзні та внутрішні туристичні потоки, виявлення чинників, що впливають/перешкоджають поширенню туристичної інформації про Україну.

  5.  Створення ефективної моделі публічно-приватного партнерства в туризмі із залученням провідних гравців туристичного бізнесу, місцевих громад, державних інституцій, наукових спільнот тощо.

  6. Створення Національної туристичної організації як структури, що об’єднуватиме юридичних осіб публічного і приватного права та функціонуватиме на засадах державно-приватного партнерства; постійне розширення мережі та кола її учасників.

 

ТУРИЗМ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВИ

Туризм для України нині повинен стати цінністю, до формування якої необхідно змінити ставлення в усіх суспільних інститутах, а органи державної влади, освітні заклади мають культивувати його переваги як соціально значимого та високоекономічного ресурсу розвитку країни. Фахового оновлення потребує кадровий потенціал органів місцевого управління, музейних закладів, інших установ, дотичних до туризму. Державна підтримка туристичної промоції України на внутрішньому і міжнародному ринках в умовах жорсткої конкуренції має стати не просто систематичною, а цілісною інформаційною стратегією країни.

За останні роки в державі помітно почали формуватися тенденції туристичного брендингу, які чітко виокремлюють у свідомості споживача туристичної послуги унікальну родзинку території. Тому кожен регіон, оцінюючи свої конкурентні переваги, дбає про основні засоби емоційного «притягування» туриста через візуальні символи та інформацію. На жаль, офіційну статистку про бренди вітчизняних туристичних дестинацій (місць туристичного призначення з певним набором ресурсів та послуг) дуже складно віднайти. З розрізнених інформаційних джерел випливає, що офіційно туристичні бренди серед областей, обласних центрів України та м. Києва використовують: з областей – лише одна шоста, з обласних центрів – більше половини, окремих туристичних дестинацій – одна дев’ята. 

Тому втілюючи в життя ідею туристичного брендингу, важливо вживати всіх маркетингових та інформаційних заходів для її промоції.

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ВЗАЄМОДІЇ БІЗНЕСУ І ДЕРЖАВИ

Кульмінаційною точкою роботи форуму стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння у сфері туризму та курортів між регіональними асоціаціями провідних туристичних регіонів та міст України як платформи для створення Національної туристичної організації (далі – НТО).

Серед підписантів меморандуму – представники громадських організацій Києва, Львова, Одеси, Рівного, Харкова, Херсона, а також Івано-Франківщини, Закарпаття, Запоріжжя, Тернопілля. Документ є відкритою декларацією про наміри туристичних асоціацій українських регіонів та міст на засадах публічно-приватного партнерства активно сприяти розвитку туризму в Україні задля правової, фінансової, маркетингової, інституційної, освітньої підтримки вітчизняної туристичної індустрії.

Організаційною формою НТО є громадська організація, яка може об’єднувати юридичних осіб публічного і приватного права, що створюється і функціонує на принципах державно-приватного партнерства. Серед можливих учасників: держава в особі державних підприємств та установ, органами управління яких є центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері туризму і курортів (Мінекономрозвитку), інші зацікавлені структури (Мінкульт, Мінприроди, Мінінфраструктури тощо); комунальні підприємства та установи, що підпорядковуються органам місцевого управління; туроператори, турагенти, установи засобів розміщення, заклади харчування, компанії-перевізники, екскурсійні бюро; виставкові, рекламні, івент-компанії тощо.

Відповідно до принципів створення та діяльності НТО джерелами фінансування мають стати як бюджетні кошти (державного та місцевих бюджетів), до прикладу, за рахунок надходжень від туристичного збору, так і кошти приватних учасників; добровільні внески і пожертвування; кошти міжнародної технічної допомоги.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Україні потрібна політична воля про визнання туризму драйвером національної економіки та об’єднання навколо ідеї просування туристичних ресурсів в середині країни та поза її межами за умови консолідації зусиль влади, бізнесу і громадськості. Стратегічну місію туризму як цінності має визнати все суспільство і формувати культуру внутрішніх подорожей країною.

Беручи участь у роботі конференції, неодноразово відчувала імпульси надії та сподівань на перспективність розвитку індустрії туризму в Україні та реальні шанси втілення задекларованих месиджів. Як доказ цьому – є згуртована колективна діяльність самовідданої і креативної команди Департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на чолі з Іваном Ліптугою, яка демонструє сучасні підходи до втілення стратегічних завдань у розбудові вітчизняної туристичної індустрії й вселяє надію на те, що туризм в Україні стане галуззю національної гордості, яка зможе притягувати світ до себе ! Початок покладено. Є продовження. Очікуємо на результати.

Алла ГАВРИЛЮК, к. н. з державного управління, учасник конференції
Рубрика: